Сьогодні християнський світ відзначає низку свят – у кожній конфесії по різному. Так, віряни західного обряду святкують Великдень. У храмах східного обряду йдуть богослужіння на честь входу Господнього в Єрусалим, це Вербна неділя. Урочиста служба відбулася і в Храмі Андрія Первозванного в Бучі.
Про це повідомляє Інформатор БІГ з посиланням на Бучанську міську раду.
Зазначається, що урочисті служби сьогодні проходять в усіх православних церквах громади. Власне, як і в усій Україні.
Традиції Вербної неділі, за якою починається Страсний тиждень, досить цікаві і розмаїті.
«На Галичині свячену вербову гілку називають шуткою. Назва походить від німецького шуцен – оберіг. Слово збереглося з часів австро-угорської імперії. В центральній Україні завжди святили вербу, яка вже розцвіла, з листочками. Це була зелена, жива верба, яка вже розпустилася. На західній Україні вирубували гілочки спеціально завчасно, щоб вона не встигла зацвісти», – зазначила в коментарі УП етнограф Ганна Олійник.
За християнським вченням, коли Ісус Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику, люди стелили дорогу перед ним пальмовим листям. Але оскільки в Україні (хіба що окрім Криму) пальми не ростуть, то символом пальмового листя стали вербові гілки.
Однак звичай легенько хльоскати дітей освяченими вербовими гілочками багато хто пояснює тим, що Вербна неділя у нас має глибші у часі корені, а після запровадження на Русі християнства немало язичницьких традицій злилися з традиціями християнськими.
«Свято “Вербиця” існувало ще в язичницькі часи. Цілий тиждень люди ходили домівками, зривали гілки верби та легко били один одного лозою. Вірили, що таким чином в дім можна принести позитивну енергетику. Святкували гучно, ходили по будинках, вірили, що через вербові гілочки набираються сили навіть фізично», – зазначає ресурс vsviti.
Загалом вербовим гілочкам надавали майже магічного значення.
«Під час богослужінь у Вербну неділю в храмах освячують букетики верби. Потім вербу несуть додому, нею прикрашають ікони і зберігають увесь рік. Вважається, що верба охороняє від хвороб, навроків, пожеж, повеней та інших бід. Деякі купають у відварах верби дітей, щоб уберегти від хвороб. Також вербою кроплять житло і худобу від всяких бід. Вважаэться, що якщо символічно відшмагати священною вербою з побажаннями здоров’я і сил, то піде будь-яка хвороба: «Будь здоровий, як вода і багатий, як земля!», «Не я б’ю, верба б’є! За тиждень – Великдень!»», – розповідають у Науковій бібліотеці Українського державного університету науки і технологій.
До речі, нині, під час вторгнення рф в Україну на Вербну неділю додалася ще одна традиція – згадувати “Вербу” – українську реактивну систему залпового вогню. Адже й “Верба” очищує нашу землю від ворога!
Раніше Інформатор БІГ повідомляв про те, що дощ на Вербну неділю – до хорошого урожаю.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
Фото з соцмереж
