Скільки років Києву?

Сьогодні, 28 травня, столиця України відзначає день міста. Офіційно вважається, що місту виповнився 1541 рік. Однак це лише умовна дата. А скільки насправді років Києву – древньому за віком і молодому душею?

Сьогодні я, Інна Косянчук, журналістка і гід, член Всеукраїнської асоціації гідів, спеціально для Інформатора БІГ розкажу про дискусії, які вже упродовж багатьох років точаться навколо «вікової проблеми» Києва. Про них я дізналася, вивчаючи різні джерела.

Звісно, найдостовірніше – якщо дата заснування міста зазначена у відповідному документі. Але з більшістю давніх міст це не працює. Тож зазвичай історики, визначаючи дати заснування міст, відштовхуються від різних джерел: від перших згадок про них у літописах чи інших тогочасних документах, або від віку археологічних знахідок, які свідчать, що в такий-то час тут уже вирувало цивілізоване осіле життя, шукають інші маркери, які вказували б на започаткування саме міста.

Офіційна дата, від якої ми відштовхуємося зараз, виникла в радянські часи,  та ще й з креном на помолодшання міста.

“Призначена” дата

Ще в 1960-х роках нерідко говорили, що Києву 1500-2000 років, але конкретнішої дати не називали. А коли у другій половині 1970-х років керівництво УРСР вирішило відсвяткувати 2500 – річний ювілей Києва, та ще і з залученням ЮНЕСКО,  у цій міжнародній організації попросили чіткої конкретики, інакше вони в цьому участі не братимуть. І тоді почалося – дослідження-консультації-підлаштування… То був довгий процес, у результаті якого зійшлися на 1500 роках. А ще археолог і історик Петро Толочко на Старокиївській горі під час розкопок знайшов житла кінця V- початку VI століть, і таким чином встановили офіційною датою заснування Києва – 482 рік.

Тож у Києві в 1982 році з нагоди 1500-ї річниці від умовної дати заснування міста відбулися урочисті загальнодержавні заходи під егідою ЮНЕСКО. Саме від 482 року й досі ведеться віковий відлік Києва.

Легенди і припущення

А насправді? Археологи зауважують, що найдавнішим відомим поселенням у Києві є Кирилівська стоянка. Звісно давні стоянки лише фіксуються, але не вважаються започаткуваннями міст. Бо якби було так, то вік Києва ми могли б рахувати від 25-го тисячоліття до н. е. – саме в цей час на території Києва і розташовувалась Кирилівська стоянка.

Якби брали за основу легенди, то могли б відштовхнутися від І століття нашої ери, коли сюди Дніпром приплив апостол Андрій Первозванний і сказав своїм супутникам: “Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде город великий, і спорудить Бог багато церков”. Цю легенду наводить Нестор Літописець на початку XII століття в своїй знаменитій  «Повісті минулих літ».

Однак, якщо припустити, що Андрій Первозванний подорожував, то, вочевидь, не на маленькому ж човнику! А на солідному судні, або, можливо, попросившись пасажиром на торговельний корабель. Якщо так, то на Подолі вже мали би бути облаштовані пристані, до яких можна причалити, а отже цивілізація тут уже була. До речі, дехто з дослідників говорить про «римський слід» в історії Києва, про те, що Поділ у І столітті нашої ери був потужною торгівельною базою, для охорони якої наймали римських легіонерів. На підтвердження цього зауважують, що нинішня Контрактова площа у плані має чіткий квадрат, що характерно для римських традицій. Чого б і апостолу Андрію не навідати своїх земляків, подорожуючи, і заразом не напророкувати долю Києву? Але це теж тільки легенди і гіпотези,  не підтверджені, крім, хіба, знайдених у Києві римських монет, хоча їх міг привезти будь-хто з купців… А записана Нестором легенда інших підтверджень не знайшла.

Ще у «Повісті минулих літ» йдеться про запрошення на Русь варязьких князів, як про подію, що відбулася у 862 році. Але з яких джерел взята, і чи насправді це було у 862 році – невідомо. Можна припустити лише, що в ті часи міське формування тут уже існувало.

Бо найраніші історичні джерела про Київ датовані лише у документі 1-ї половини Х століття – так званому «Київському листі», написаному на івриті, який нині зберігається в бібліотеці Кембриджського університету.

Думки дослідників

Відомий історик і археолог Михайло Брайчевський вважав, що Києву не менше 2000 років.

На думку українського історика Ігоря Гирича, безперервний час заселення території Києва можна починати приблизно з І століття, притому йдеться про не одне, а про багато поселень на території сучасного Києва жили люди. А якщо казати про 1500 років Києву, то це якраз найменш вірогідна дата, бо пам’яток V-VІ ст. найменше знаходиться на території Києва. Найбільше їх якраз від І до ІV століття.

Відомий київський археограф і дослідниця київської топоніміки Лідія Пономаренко на основі знайдених монетних скарбів припускає, що Києву, можливо, навіть більше, ніж 2 тисячі років.

«Тому що І-ІІ ст. до н.е. така кількість монетних знахідок, що в якомусь глухому селі не могло бути. В Інституті археології в свій час була карта монетних знахідок на території старого Києва. Я її цю карту в свій час дивилася, вона була на топографічній основі, вона складена на високому науковому рівні. Там на території старого Києва монетний склад, ціле відро. Це в період між І і ІІ ст.. до н.е. і ІІ ст. н.е», – зазначає Лідія Пономаренко.

Можна ще згадати про вірменську легенду з вірменської хроніки 8 століття «Історія Тарона», на яку у 1920-ті роки звернув увагу радянський лінгвіст Микола Марр. Там ішлося про трьох братів – «…Куара, Мелтея та Хореана, які збудували три міста, дали їм свої імена, а потім заснували ще одне спільне поселення на горі Карке. Марр відзначив схожість цього сюжету з легендою про заснування Києва».Однак чи справді тут ідеться про Київ – конкретики немає.

Втім, не всі дослідники є прихильниками гіпотези старшого віку Києва. Є й думки про те, шо йому менше, ніж 1500 років. Зокрема, картограф з Інституту історії НАНУ, науковий редактор «Енциклопедії історії України» Дмитро Вортман і знавець історії Києва Олександр Немировський зазначає:  «Сучасні наукові знання відповідають на питання віку Києва досить впевнено: не більше 1200 років. Вчені незалежної України, озброївшись досягненнями світової науки, під час дискусій в 2000-х роках узгодили майже єдину думку, що мову про Київ як місто можна вести лише з 9 століття».

Отже, поки що немає одностайної думки про те, скільки років насправді столиці України. Можливо, найточніше це визначив відомий київський дослідник  ХІХ ст., автором «Опису Києва» (1868) Микола Закревський: «Початок Києва приховано в тумані віддалених сторіч».

Раніше Інформатор БІГ повідомляв, що столична вулиця Хрещатик, яка починається від Європейської площі, проходить через Майдан Незалежності і закінчується Бессарабською площею, може похвалитися кількома справді рекордними даними.

 Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!

Інна Косянчук

Фото автора та з відкритих інтернет-ресурсів