Зараз – пора цвітіння борщівника Сосновського, привабливої на вигляд, але надто підступної рослини, від якої можна отримати навіть тяжкі опіки.
Загалом у світі налічується майже 80 видів борщівника, і кожен з них має свої особливості. В Україні росте 8 видів цієї рослини, і кілька з них можна було вживати в їжу; люди, яким пощастило скуштувати страви з борщівника, казали, що то досить смачно. Однак після того, як в середині 50-х років минулого століття на наших землях з’явився борщівник Сосновського, фахівці почали радити обережно підходити до вживання цієї рослини в кулінарії, бо види перезапилилися, і невідомо, чи звичні види борщівника нині безпечні. Сьогодні ми в Інформаторі БІГ розповімо, що таке борщівник Сосновського, і чому його треба обходити десятою дорогою.
Звідки походить назва страви “борщ”
Борщівники в Україні відомі з дуже давніх часів. Власне, слово «борщ» походить не від слова «буряк», як комусь незрозуміло чому прийшло в голову пояснювати походження страви, а саме від борщівника.
Давньоруський борщ не був схожий на нинішній. Адже хоч сам буряк на Русі вирощували з Х-ХІ ст., проте на столові і кормові сорти його почали ділити лише з ХІV ст. Ну, а картопля свій «похід» по городах почала аж з ХVІІ ст. Хіба що капуста ще з ІХ ст. була на столах русичів (перша письмова згадка про овоч знайдена в “Ізборнику” 1073 р.). І справді, її додавали в борщ, але все ж у ньому домінував борщівник (у різних місцевостях його ще називали просто «борщ», або «пучки» і вживали не лише свіжим, а й сушили та солили на зиму). Загалом, давня традиційна страва українців нагадувала щось схоже на нинішній зелений борщ, але без картоплі.
Пекан (борщівник сибрський)
Ще з молодого борщівника готували оладки, запіканки, тощо. З появою нових овочів, які прийшлися українцям до смаку більше, борщівник втрачав свою популярність, але в деяких регіонах, зазвичай у сільській місцевості, ще був у повсякденному харчуванні. І хтозна, можливо, кулінари – прихильники традиційної кухні й відродили б давні рецепти, але поява борщівника-агресора сплутала всі карти. Бо хоч одні фахівці зауважують, що можна вживати борщівник сибірський, який у нас ще називають пекан або пікан, інші спеціалісти звертають увагу на те, що обмін пилком різних видів борщівника призвів до зміни їхніх властивостей, а отже – невідомо, чи вони тепер безпечні для вживання.
«Помста Сталіна»
Йдеться про борщівник Сосновського, який завезли до України з Кавказу в 50-х роках минулого століття як кормову культуру, однак молоко у корів, які їли цей борщівник, ставало гірким, а можливості давати приплід зменшувались. Тож рослину виключили з розряду кормових, але вона так розрослася, що почала загрожувати і довкіллю, і людині.
«…експеримент вирішили припинити. Та було запізно, рослина вже встигла поширитися за межі експериментальних ділянок. З того часу в народі її називають «помстою Сталіна». Борщівник росте майже на всій території України — у лугах, вздовж берегів річок та доріг, полів та лісосмуг, на добре освітлених вологих ґрунтах. Рослина не боїться ні приморозків, ні спеки. За розмірами може сягати 6 метрів у висоту, утворюючи густі зарості. Під час цвітіння борщівник нагадує кріп, має великі квіткові шапки та розлоге листя», – йдеться у статті.
І зазначається, що за словами еколога Едуарда Кавуна, найнебезпечнішою частиною рослини є саме листки (вони розлогі, лапаті). У них містяться токсичні фотоактивні сполуки – фуранокумарини, які можуть провокувати навіть розвиток ракових захворювань. А під дією прямих сонячних променів сік рослини спричиняє опіки шкіри.
Тобто якщо торкнутися листя борщівника у сонячний день – опіковий пухир майже гарантований, а чим тісніший контакт з рослиною – тим відчутніші наслідки.
Ось такі наслідки можуть бути від “знайомства” з борщівником Сосновського
Найширше розрісся борщівник у Львівській, Волинській, Закарпатській та Прикарпатській областях. Однак і на Київщині він теж росте, і якщо вчасно з ним не боротися – розростається скаженими темпами.
Кілька років тому у Вишгородському районі був навіть скандал: мама однієї дитини подала до суду на один із оздоровчо-розважальних закладів – за її словами, саме від борщівника на території закладу дитина отримала важкі опіки.
Як з ним боротися?
Втім, це проблема не тільки України.
«У зв’язку з культивуванням борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi) як силосної культури він набув широкого поширення, поступово переселившись і в дику природу, засіваючи береги водойм, пустирі, смуги відведення доріг, ділянки полів, що не обробляються. Таким чином, стрімке поширення борщівника порушило екологічну рівновагу та стало серйозною проблемою у європейських країнах», зазначає джерело.
У низці європейських країн – Німеччині, Чехії, Естонії, та інших – на урядовому рівні або за ініціативою громадськості впроваджено програми боротьби з борщівником. Однак навіть у цьому випадку вивести його непросто.
В Україні ж спеціальних програм протидії рослинному агресору немає. Лише від громад залежить, як знищуватимуть борщівник Сосновського на їхніх територіях, а те, що за межами громад – то вже складніше. От він і розростається…
Борщівник Сосновського перед цвітінням
Власне, і методів протидії йому не так багато.
Важливо – не чіпати бур’ян у період цвітіння, та навіть близько до нього не підходити, бо можна лише собі нашкодити.
Найкраще – скошувати рослину перед цвітінням, до того ж, дотримуючись правил безпеки (рукавички, захисні окуляри, відповідний одяг).
Другий метод – спалити борщівник Сосновського, коли відцвіте, щоб не поширювалось насіння. Звісно, теж дотримуючись правил безпеки як для людей, так і для довкілля. І краще близько не стояти біля рослини, бо коли вона горить, то плоди виділяють горючі ефірні олії.
Раніше Інформатор БІГ розповідав про цікаві властивості липи, ірги і лаконоса, на які ви, можливо, не звертали уваги.
Також Інформатор БІГ розповідав, звідки у Києві взялись каштани.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
Фото з відкритих ресурсів
