Пройшли дощі, і зелень на городах пішла у ріст. Заготовте на зиму звичні для нас пряні трави – кріп, петрушку і щавель!
Зелень – майже як кабачки. Якщо її виростає багато, господині щедро діляться урожаєм. Навіть якось бачила в соцмережі пост однієї жінки, яка пропонувала всім бажаючим безплатно «зеленушку». Каже: її скільки виросло, що я собі вже заготовила, а вона все одно виростає й виростає. Тож ділюся з усіма, кому потрібно.
Ще, мабуть, чверть століття тому, коли холодильники з великими морозилками для нас були екзотикою, господині зазвичай сушили або солили «зеленушку», як називають прянощі з городу. Зараз же всі ми йдемо шляхом найменшого спротиву – все в морозилку! Швидко, без мороки і взимку маємо практично свіжі прянощі.
Найпростіший спосіб — все у морозилку!
Однак кожен спосіб заготівлі має свій смак і своє призначення. Тож сьогодні в Інформаторі БІГ згадаємо давні рецепти.
Кріп
Трав’яниста однорічна рослина родини селерових, без якої не обходиться практично жоден город. Цікаво, що цей рід нараховує лише три види, які ростуть від Східного Середземномор’я до Індії. Звісно, з сортовими модифікаціями.
Зазвичай його зелень заморожують, а «парасольки» і стебла сушать. До речі, сушений кріп при правильному зберіганні – у сухому приміщенні, що провітрюється – може зберігати свої властивості до трьох років! А потім – парасольки кладуть зазвичай у перші чи другі страви, а стебла подрібнюють і теж додають до домашніх кулінарних шедеврів. До речі, енергетична цінність сушеного кропу в 2-3 рази більша, ніж свіжого. Втім, враховуючи те, що цієї пряності кладуть у страви небагато, це не зашкодить жодній стрункій фігурі.
Однак є ще один майже забутий спосіб заготівлі кропу на зиму – це соління. На дві частини дрібно порізаної молодої зелені кропу беруть одну частину солі, перетирають все це, щільно складають у банки, закривають «капроновою» кришкою і зберігають у погребі або в холодильнику. Взимку додають до страв – смакота неймовірна, повірте на слово! Щоправда, врахуйте, що там багато солі, тож, як кажуть, без фанатизму.
Ось цей підступний калорійний сушений кріп!
ЦЕ ЦІКАВО. Кріп уже дано став культурною рослиною, і в дикій природі його практично неможливо зустріти. І лише в Індії можна знайти дикоростучий кріп – вочевидь, тамтешній клімат тому сприяє.
У стародавньому Римі дуже часто переможцям різних змагань підносили саме вінки з кропу, на відміну від давньої Греції, де з цією метою використовували іншу пряність – гілочки лавра з листям. Крім того, у тих же Греції і Римі античних часів найкрутішим букетом для жінок був оберемок квітучого кропу.
А ось в Єгипті кріп шанували за фармакологічні властивості. До речі, про вплив насіння кропу і листя на різні органи людини писав і знаменитий перський вчений Авіценна (980-1037 рр) у праці «Канон лікарської науки».
Петрушка
Ви не повірите: це овоч. Вірніше, коренеплід, на кшталт моркви чи селери. Вони родичі, адже всі належать до родини родини окружкових. Тільки, на відміну від інших овочів, цінним у петрушці є не лише корінь, а й листя. Втім, нині вирощують і листову петрушку, але то вже – метаморфози селекції.
Свіжа петрушка – чиста смакота
У заготівлі на зиму з петрушкою не так просто, як з кропом. Найкраще, вочевидь, заморожувати, бо сушена втрачає багато смакових якостей. А ось засолювати не варто ні в якому разі, бо вона взагалі буде не їстівною. А корінь петрушки можна зберігати так само, як моркву, і додавати у страви за необхідності.
ЦЕ ЦІКАВО. В Аргентині у часниковий соус обов’язково додають листя петрушки, бо воно допомагає знівелювати запах часнику після трапези. До речі, якщо ви пригощалися стравами з часником, варто після того пожувати зелень петрушки, аби освіжити дихання.
Ефірні олії у зелені петрушки мають протигрибкові властивості. Втім, не тільки: антиоксидантні, протизапальні та антисептичні властивості зелень петрушки має теж.
У морозилці зелень петрушки теж почувається непогано!
Корінь петрушки багатий на вітамін С і залізо, а також має високий рівень натрію. 100 г кореня петрушки містить 55% від добової норми вітаміну С та 45% вітаміну B9.
Щавель
Його називають «весняним королем», і це справді так. Адже борщ з молодого щавлю, коли тільки з’являються листочки цієї рослини – маст хев практично на кожному столі. Вочевидь, його рецепт прийшов до нас із давнини. Інформатор БІГ раніше розповідав, що давня традиційна страва українців нагадувала щось схоже на нинішній зелений борщ, але без картоплі.
«Щавель, або квасець чи квасок – рід трав’янистих і напівчагарникових однорічників та багаторічників родини Гречані. Українська назва роду має спільний корінь зі словом «квас». Представники цього роду зустрічаються на всіх континентах, де є рослинність, але основний ареол щавлю охоплює помірні широти північної півкулі: узлісся та схили ярів, луки, береги озер, боліт і річок. Зростає він і як бур’ян біля житла людини, проявляючи невибагливість до складу ґрунту. Усього в роду понад півтораста видів, але основною культурою роду вважається щавель звичайний, або кислий», зазначає джерело.
Плануючи заготівлю щавлю на зиму, варто дотримуватись такого правила: в жодному разі не сушити! Бо тільки страву зіпсуєте, отримаєте щось таке із смаком сіна, що зовсім не нагадуватиме смачний кислий щавель.
Можна заморожувати або засолювати. Є прихильники і одного, й іншого способу заготівлі. Як не мене, засолений ароматніший і смачніший взимку, але все ж за смаком своєрідний. А заморожений практично зберігає щавлевий смак, але трохи втрачається притаманна йому кислинка, то ж у зимовий зелений борщ його варто додавати більше, ніж якби ви брали свіжі рослини.
Заморожений щавель – майже як свіжий
ЦЕ ЦІКАВО. А ось тепер – всі на щавлевий марафон! Адже його рекомендується вживати в їжу до кінця липня, оскільки пізніше в ньому накопичується надлишок щавлевої кислоти.
Перша письмова згадка про щавель як городню рослину міститься у французькому літописі XII ст. Власне, французи кажуть, що два їхні національних овочі – це щавель і морква.
Щавель містить багато вітаміну С, завдяки чому посилюється всмоктування заліза, що важливо для хворих на анемію: рослина піднімає гемоглобін.
Раніше Інформатор БІГ розповідав про цікаві властивості липи, ірги і лаконоса, на які ви, можливо, не звертали уваги.
Також Інформатор БІГ розповідав, звідки у Києві взялись каштани.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
