Якщо кажемо – школа, по відразу уявляємо учнів, які старанно щось записують у зошитах. А ось у перших школах, що наприкінці ІХ ст. почали створюватися на Русі, жодних зошитів у нашому звичному розумінні ще не було. А тим часом учням потрібно було чимось і на чомусь писати.
Папір винайшов у 105 році нашої ери китайський чиновник Цай Лунь. Саме Цай Луню приписують технологію створення паперу, яка полягає у зневодненні волокон шовковиці,і, додаючи деревний попіл, рештки тканини і ниток, і формуванні цього всього листів паперу, найбільш схожого до відомого нам.
Тож можна припустити, що коли у 988 році Великий князь Володимир Святославович відкрив першу школу у Києві, то папір уже був відомий у світі. Але ж – має значення «ціна питання». Дорогий на той час папір було недоцільно використовувати у навчанні школярів.
Однак діти не переймались, а писали тим, що було під рукою. І це справді було екологічно, бо практично всі «класні і домашні роботи» йшли на переробку, і, вочевидь, тому поки що слідів давньої шкільної науки знайти не виходить.
Чим і на чому писали:
- вуглинками на дошках;
- спеціальними металевими або дерев’яними паличками на рамках-табличках, залитих воском; це були такі собі багаторазові «зошити», адже написане можна було стирати і знову писати;
- на берестяній корі; у Новгороді археологи під ас розкопок знаходять берестяні грамоти, а ось у Києві їх практично немає. Але не тому, що їх не було: просто київський клімат вологіший і береста швидко розкладається;
- зовсім економ-варіант – якимось прутиком на дорожній пилюці.
На землях Русі перші зошити «…з’явилися в ХІ столітті. Словом «зошит» книжники називали зшиті разом чотири листи пергаменту. Найстаріші шкільні «зошити» було знайдено в Новгороді під час археологічних розкопок», – зазначає джерело.
Однак, враховуючи що пергамент теж був недешевим, то навряд чи використовувався для шкільних вправ. Скоріше всього, хтось із тодішньої знаті чи ченців міг вести в ньому важливі записки.
І лише з кінця 14-го століття в Європі випуск паперу став дешевшим і доступнішим. Спочатку його використовували для книгодрукування і записів, а вже згодом з’явились і учнівські зошити.
Раніше Інформатор БІГ розповідав, що на Київщині й досі рибалять на човнах-довбанках
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
Фото і відео з відкритих джерел