Як вберегтися від шахраїв у Інтернеті? Поради від поліцейського

Осінньо-зимовий період це не тільки початок опалювального сезону для українців, а й час, коли шахраї розпочинають діяти активніше у мережі Інтернет. З кожним днем з’являються нові шахрайські схеми, на “гачок” яких потрапляє все більше людей. Як ж розпізнати зловмисника та не дати йому себе обманути? Що робити, якщо все ж таки втрапив до рук шахрая?

Журналістка “Інформатора БІГ” Олександра Ломачук поспілкувалася з заступником начальника відділу превенції Бучанського РУП ГУНП в Київській області, майором поліції Олегом Мельником. Він розповів про види шахрайства, алгоритм дій, як цьому запобігти та що робити, якщо все ж шахрай виявся переконливішим.

Що таке шахрайство? 

Шахрайство —  заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Належить до кримінально караних діянь, відповідальність за які в Україні передбачена Кримінальним кодексом. Санкції статті 190 ККУ передбачають штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Існує кілька основних видів шахрайства у мережі:

Фішинг — вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів із переказу або обміну валюти, інтернет-магазинів. Шахраї намагаються змусити користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані — наприклад, надсилаючи електронні листи з пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на сайт, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн відомих ресурсів.

Вішинг — телефонне шахрайство, пов’язане з виманюванням реквізитів банківських карток або іншої конфіденційної інформації, примушуваннями до переказу коштів на картку злодіїв.

Які є найпопулярніші схеми обману?

Залякування — шахраї телефонують жертві та представляються працівниками правоохоронних органів. Під час розмови зловмисники повідомляють, що близька людина потрапила в аварію, скоїла кримінальний злочин тощо. Гроші вимагають на хабар за невідкриття кримінального провадження або щоб відкупитись від постраждалих.

Виграш — зловмисники по телефону повідомляють про виграш, перерахунки пенсій чи соціальних виплат, повернення відсотків за кредитом. Часто цей вид обману є найефктивнішим, тому що зазвичай шахраї представляються працівниками банку, Пенсійного фонду, СБУ чи поліції. Шахрії намагаюються дізнатися реквізити банківської картки для нібито перерахунку коштів.

Проблеми з карткою — у цьому випадку шахрай може представитися покупцем та повідомити продавця про те, що за номером телефону кошти переказати не виходить, тому йому необхідні дані банківської картки жертви. Під час розмови зловмисники можуть питати номер, дату завершення дії, CVV-код, одноразові паролі, які приходять у SMS-повідомленнях від банку. Один з різновидів цієї схеми обману — шахрай представляється працівником банку та повідомляє, що карта заблокована через, наприклад, невдалу спробу переказу великої суми коштів. Або ж, для нібито “уточнення” даних. Шляхом обману зловмисник дізнається банківські реквізити та отримує до них доступ.

Відомо також про шахрайські Call-центри, у якому люди зазвичай працюють цілими групами. Це вішинговий вид шахрайства, у якому застосовуються вищенаведені схеми.

Зараз, у зв’язку з початком опалювального сезону, у соціальних мережах з’являються оголошення, де повідомляють про продаж дров “за копійки”. Спочатку людина переводить кошти, готуючись до холодів та запасаючись дровами на зиму, проте свого “замовлення” не отримує. Також, у зв’язку з тим, що багато людей постраждали від збройної агресії рф на території БІГ-регіону, вони потребують матеріальної допомоги. Цим і користуються шахраї: в Інтернеті з’являються оголошення від начебто міжнародних організацій чи благодійних фондів, які надають грошову допомогу постраждалому населенню. Людина передає особисті дані зловнисникам у надії, що отримає допомогу, проте цього не стається.

Як запобігти шахрайству?

“У даному випадку необхідно завершити розмову. Важливо перевірити, чи це насправаді банківський співробітник — запитати, з якої він банківської установи, звідки він. Якщо це правоохоронний орган — дізнатися прізвище, його посаду, в якому органі працює, а потім вже звернутися на гарячу службу банківської установи чи поліції та запитати, чи справді у них працює така людина”, – наголошує Олег Мельник.

Як вберегтися?

• Не розголошувати конфіденційну інформацію
• Не розголошувати особисті дані стороннім особам
• Не повідомляти реквізити третім особам, такі як номер телефону, розрахункові рахунки тощо

Слід пам’ятати, що працівники банку чи правоохоронних органів не запитують паролей, контактних даних тощо.

Журналістці вдалося поспілкуватися із депутатом Білогородської сільської ради Богданом Хамідуліним, який стикався у своєму житті з шахрайськими діями в Інтернеті.

“Було створено копію моєї сторінки у соцмережах, з моїми фотографіями, ідентичною інформацією та дописами. Від мого імені зловмисники просили в людей грошей у борг, втираючись у довіру”, — розповідає Хамідулін.

Богдан Хамідулін адмініструє кілька місцевих груп у Facebook та Telegram, тому рекламні оголошення, серед яких ховаються й шахрайські пропозиції, бачив неодноразово.

“Якщо випадок із шахрайством стається у нашій групі, то цю людину ми блокуємо та не даємо їй можливості розміщувати публікації. Іноді ті, хто постраждав від дій зловмисників, самі повідомляють про це у соцмережах та поширюють інформацію, що “така-то” людина – шахрай, та не слід звертатися до нього за роботою, допомогою чи товаром. Взагалі, ми перевіряємо інформацію перед тим, як розмістити якийсь допис. Наприклад, людина, яка збирає гроші на лікування онкозахворювання чи іншої тяжкої хвороби дає нам впевнитись у правдивості, надаючи документи, що підтверджують наявність хвороби”, – ділиться депутат.

Станом на зараз у БІГ-регіоні зафіксовано 2780 звернень громадян до поліції щодо вчинення над ними шахрайських дій. Ледь не щодня люди повідомляють про новий випадок шахрайства. В загальному, “цільова аудиторія” зловмисників не обмежена віковими “рамками” чи гендерною ознакою — потрапляють на “гачок” люди від 15 до 70 років, як чоловіки, так і жінки.

Раніше “Інформатор БІГ” писав, що прикордонники Київщини продовжують зупиняти правопорушників.

Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!

Олександра Ломачук