Тарас Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт» у ніч на 25 грудня 1845 року на Київщині
Про це повідомляє Інформатор БІГ з посиланням на Музейний портал та інші джерела.
У місті Переяславі на Київщині, у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» є музей Заповіту, розташований у будинку лікаря Андрія Козачковського, друга Тараса Шевченка (на головному фото). Саме в цьому будинку, де Андрія Осипович лікував Кобзаря від тяжкої хвороби, і було написано знаменитого вірша.
«1845 року Шевченко працював у складі Археологічної комісії – їздив по селах і містах України та змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Листопад того року видався мокрим, вітряним і холодним. Одного дня, перебуваючи в експедиції поблизу Переяслава у селі В’юнище, поет сильно промок і від того важко захворів. Про це дізнався переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз Тараса Григоровича до себе. У Шевченка тоді уже розвинулось двостороннє запалення легень. У ті часи мало кому вдавалося видужати після цієї хвороби. Поет і сам розумів усю складність свого становища. 20 грудня його здоров’я ще більше погіршилось і шанси на одужання були мізерними… У ніч на Різдво 25 грудня 1845 року Кобзар створив один із найкращих своїх творів – “Заповіт”, – зауважує у своїй статті Василина Копитко.
Втім, хворобу вдалося подолати і Шевченко там-таки, у Переяславі, написав ще кілька своїх знаментих творів – поеми «Наймичка», «Кавказ», посвяту П. Шафарикові до поеми «Єретик»…
«У 1847 р. Шевченко написав вірш «А. О. Козачковському». Усі роки заслання поет і лікар листувалися. Козачковський матеріально допомагав Шевченкові», – розповіла дослідниця Ганна Черкаська.
«Для написання «Заповіту» митцем було використано відомий жанр поетичного заповіту і поєднано його з жанровими ознаками гімну. Вірш став своєрідним символом боротьби українського народу за визволення в минулому і сьогодні, має великий вплив на національну культуру. Текст «Заповіту» перекладено багатьма мовами народів світу (йдеться про більш як 150 мов)”, зазначили дослідниці Людмила Руденко та Олена Цибульська – наукові співробітниці Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.
Вони розповіли, що першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868).
«У М. Вербицького твір має назву «Завіщаніє». Але грандіозного поширення отримала мелодія на текст «Заповіту», написана полтавським вчителем Гордієм Гладким, котра дуже швидко зазнала фольклоризації. Точної дати написання мелодії не встановлено, приблизно 1868–1870 роки. Після появи музичного твору Г. Гладкого, більшість композиторів опрацьовують мелодію Г. Гладкого, а частина митців пише оригінальну музику до «Заповіту», – йдеться у дослідженні.
А вперше аудіозапис «Заповіту» Гордія Гладкого здійснено 1906 року на односторонній платівці у найбільшій в Європі фірмі — Акціонерному товаристві «Граммофон», яка знаходилась у Полтаві. Саме у 1906 році широко відзначали 45-ї річницю з дня смерті Т. Г. Шевченка, до цієї дати і було випущено платівку.
Загалом відомо про понад 60 музичних інтерпретацій «Заповіту», здійснених композиторами та аранжувальниками.
Раніше Інформатор БІГ розповідав, що сьогодні – Святий вечір, час, пов’язаний з низкою традицій, у тому числі пов’язаних з їжею. У кожній країні ці традиції свої, втім, з часом і з взаємопроникненням етнокультурних мотивів зазнають трансформації.
Також Інформатор БІГ розповідав, що першими тревел-повідомленнями були поштові листівки.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
Фото з відкритих інтернет-джерел
