Сьогодні, 29 січня, Україна вшановує пам’ять Героїв Крут – пам’ять відважних українських захисників, завдяки яким вдалося стримати наступ більшовицьких військ на Київ в встигло підписати Брестський договір, – перший мирний договір у Першій світовій війні, який став міжнародним визнанням УНР.
Про це повідомляє Інформатор БІГ з посиланням на Український інститут національної пам’яті та інші джерела.
Бій під Крутами 29 січня 1918 року, який відбувся між Ніжином і Бахмачем на залізничній станції Крути на Чернігівщині, став оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил більшовицької армії, і, як зауважив історик Ярослав Файзуллін – одним із епізодів першої російсько-української війни.
«У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину. Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами», – зазначає УІНП.
Бій під Крутами
Навколо значимості бою під Крутами нині точаться дискусії – насамперед про те, що виснажених напівозброєних молодих хлопців під проводом сотника Аверкія Гончаренка кинули на битву з удесятеро більшими кількісно, підготовленими і добре озброєними загонами під керівництвом есера Михайла Муравйова, який «прославився» своїми кривавими діяннями у Києві. Дискусії точаться про те, чи взагалі був потрібний це бій і ці жертви…
Ярослав Файзуллін зауважує, що «бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, був одним із багатьох боїв в ході першої російсько-української війни, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України».
Адже, вочевидь, саме завдяки цьому героїзму і цій самопожертві, УНР вдалося не лише підписати Брестський мир, який, до того ж, став основою одержання військової допомоги молодій українській державі, це було дещо більше – Україна потужно заявила про себе на міжнародному рівні.
«Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим ми завдячуємо Героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити проросійське повстання під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а найголовніше – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й стати суб’єктом міжнародних відносин. Бій під Крутами став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за становлення держави», – зауважив генерал-лейтенант Сергій Наєв.
До речі, до підписання Брестського договору долучилась і більшовицька росія.
«Після активізації військових дій країн Четверного союзу 3 березня 1918 року у Брест-Литовську радянська Росія вимушено уклала сепаратний мирний договір, зобов’язавшись визнати незалежність Естонії, Литви, Латвії, Польщі, України й Фінляндії… Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під ним 3 березня 1918-го, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період першої української незалежності закінчився», – йдеться у статті.
Бій під Крутами охоплений численними міфами, і один з них – щодо кількості загиблих. Зокрема, в інтернеті можна знайти інформацію про те, що ворогу протистояли 300 студентів, і практично всі вони або полягли, або були заковані, потрапивши в більшовицький полон. Насправді тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників – такими були саме російські втрати.
«Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Після визволення від російсько-більшовицьких окупантів, у березні 1918 року, тіла загиблих були перепоховані в Києві. Історики та києвознавці сходяться на тому, що 25 загиблих під Крутами поховали в братській могилі на Новому Братському кладовищі на Звіринці, а Володимира Шульгина та Володимира Наумовича – в одній труні в сімейному гробівці Наумовичів на Аскольдовій могилі. Потім родина перенесла труну на Лук’янівське кладовище. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві», – зазначає УІНП.
Пам’ятний знак Героям Крут на Аскольдовій могилі
«Вони були не безвольними вівцями, які йшли на забій. Їх жертва – свідома, і в цьому її найбільша цінність. Не обкрадаймо їх посмертно, не змарновуймо їх подвигу. Так, їх загибель є трагедією, але водночас – перемогою», – зауважує історик Володимир В’ятрович.
«Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі. Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному», – наголошують в УІНП.
Раніше Інформатор БІГ розповідав про те, що 27 січня у багатьох країнах світу проходять жалобні церемонії вшанування пам’яті загиблих людей під час Голокосту
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
Ілюстрації з відкритих джерел
