Понівечені, «втомлені» та небезпечні: «Інформатор БІГ» знайшов на вулицях Ірпеня через два з половиною роки після деокупації  велику кількість пошкоджених опор ліній електропередач

“Інформатор БІГ” ще в листопаді 2022-го почав фіксувати на фото понівечені опори ліній електропередач та інших висотних конструкцій в Ірпені. Спочатку журналісти видання фотографували геть зруйновані стовпи, що таїли загрозу для життя та здоров’я мешканців міста та виставляли пости на сторінках видання у соціальних мережах. А коли ці публікації призвели до позитивних змін і велику кількість понівечених війною опор почали оперативно міняти на нові, наші редакційні фіксери  взялися моніторити цю проблематику регулярно.

Пам’ятаєте, як у бородатому анекдоті про дві новини? Одна хороша, одна погана… Так от у нас також є два повідомлення. Почнемо з хорошого – в Ірпені 70-80 % понівечених опор замінено на нові. Погане – залишився ще доволі вагомий відсоток понівечених, аварійних конструкцій, які можуть зашкодити здоров’ю або особистому майну мешканців міста-героя. До речі, не всі вони стали аварійними внаслідок війни. Окремі хиляться і руйнуються просто від старості, бо мають певний визначений строк експлуатації (дерев’яні – від 30 до 50 років, залізобетонні – від 50 років). А, окрім того, вертикальні навантаження на опори, радше за все, інколи перевищують відповідні  норми. І це навіть для непосвячених і далеких від цієї проблематики зрозуміло. Варто тільки підвести погляд на стовпа, глянути, скільки дротів і кабелю на ньому вчепили, і зразу ж лізе в голову одне слово: «стовпотворіння».

Залізобетонні велетні теж іноді «втомлюються». З різних причин. Інколи на їхній стан впливають зовнішні чинники. Наприклад, на вулиці 74-ї Стрілецької Дивізії є стовп, що вже років п’ять тримається на арматурі через те, що…

 

“До війни це пошкодження не має жодного стосунку, – говорить пані Людмила, мешканка сусіднього із стовпом будинку. – Це сталося ще приблизно 2019-го. Жіночка-кермувальниця на автівці якимсь чином в’їхала в цю опору. Пошкодження якраз після тієї ДТП».

Під час автотрощі водійка дивом майже не постраждала. Чого не скажеш про її автівку та опору ЛЕП. Мешканці вулиці тріщину в стовпі запримітили одразу. Через якийсь час викликали енергетиків.

«Вони приїхали, подивилися, – розповідає пані Людмила. – Трохи здивувалися. Але сказали, що міняти опору не будуть, вона може і в такому стані стояти. Ось уже років п’ять так і стоїть. Зовні, ніби нічого не змінилося. Однак все одно, коли проходжу біля цього стовпа, трохи напружуюсь»

Вулиця 74-ї Стрілецької Дивізії в Ірпені – це одна з так званих «ліній» –  невеликих вуличок, що перетинають вулицю Северинівську. А вона є продовженням Гостомельського шосе. Ці дві вулиці прямують від вказівника «Ірпінь» з боку Гостомеля до залізничного мосту. Це – так званий район Ірпеня з «іншого боку». Його відділяє від центра залізнична колія. Лінії – це те, що нагадує про дуже старий Ірпінь. Ще той, коли місто толком не було й містом. Таке собі звичайне дачне поселення. Однак то давня історія. А в новітній –  саме цей район, ці вулиці-«лінії» прийняли на себе чи не найперший удар російських окупантів. І він був не тільки найперший, а і наймасованіший. Обстріли мікрорайону тривали цілими днями з шаленою інтенсивністю. Через це найбільші руйнування інфраструктурних об’єктів та житла зафіксовані тут. Як і найбільша кількість аварійних опор.

На вулиці Северинівській переважну більшість «втомлених» стовпів вже замінили, але залишилися ще «трьохсоті». Ми зафіксували такі між 9-ою та 10-ою лініями, а також між 3-ою та 6-ою. Вони є на фото. Чи небезпечні вони? Чи несуть загрозу? Хто відповідає за їхній стан і чи потрібно за технічними нормами їх міняти? Надіслали світлини одному з високопосадовців КП «УЖКГ Ірпінь». Попросили відповісти на ці питання, а також надати іншу інформацію. Отримали відповідь: «Пишіть офіційний запит на міського голову». До речі, це зараз цілком буденна історія в Ірпені, коли комунальні підприємства міста з усіх, навіть дріб’язкових, питань направляють до мера за письмовою відповіддю. А мер відповідає не дуже швидко – останній редакційний запит, що стосувався статистики по відновленню Ірпеня, «Інформатор БІГ» очікував понад два тижні.
Зателефонували на «гарячу лінію» Держенергонагляду. Один раз. Другий. Третій. Цей спосіб комунікації виявився насправді «холодним» – жодного разу на тому кінці слухавку так ніхто і не підняв.

Через свої канали знайшли енергетика, який працював у місті одразу після деокупації. Говорити багато не захотів, попросив на нього не посилатися:
«ДТЕК в місті відновило електромережі у рекордні строки. За два місяці підняти таку мережу – це подвиг. Повірте, хлопці працювали і вдень, і в ночі. Міняли все, що впало, все, що було критично пошкоджене і  робили заміну потенційно аварійних конструкцій. Зрозуміло, що поміняти все неможливо було фізично. Щось, мабуть, залишилось. Але далеко не все пошкоджене – наслідок війни. І точно не всі опори енергетиків»

Паралельно з Северинівською пролягає вулиця Котляревського.
– А що ви тут фотографуєте? – біля нас несподівано зупиняється літня жіночка з двома пакунками в руках. Певно, прямує з супермаркету. Видно, що місцева. Знайомимося. Жінку звати Тетяна Іванівна, вона живе у багатоповерхівці поряд з парком «Покровський». Каже, зупинилася і запитала, бо зараз багато хто тут фотографує, а у неї ще з окупації залишилася якась фобія – незнайомцям з фотоапаратами не довіряє. Пропонуємо сфотографувати її – відмовляється.

– Мене не треба, – відмахується Тетяна Іванівна. – Я вже не «фотогігієнічна». Ви краще зніміть оту зупинку, яка вже більше двох років стоїть пронизана кулями і уламками. І ніхто її не може полагодити. Інколи здається, що до цієї вулиці нікому діла немає. Тут все повільно ремонтують. І стовпи ви правильно фотографуєте, сама інколи дивуюся, як вони  ще не впали…

На Котляревського багато опор, що потребують уваги фахівців. Окремі тримаються практично на арматурі. Є такі, що вже похилилися.

На окремих «лініях», а також на вулиці Полтавській, теж знаходимо «втомлені» конструкції. Їх не багато і це, можливо, не так критично як на Котляревського, але все ж…

А ще ми за час подорожі вулицями Ірпеня побачили багато дерев’яних стовпів –  з 60-80-их років минулого століття. Переважна більшість з них просто височіє на вулицях. На них немає ні дротів, ні кабелю. Просто стоять. Інколи хиляться потроху. Від вітру. Від старості. І чекають чогось. Чого?

Ми створили цей матеріал як учасник мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Раніше Інформатор БІГ розповідав історію  про відновлення будинків на вулиці 10 лінія в Ірпені.

Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!

                                                                                  Сергій Бондаренко, Максим Цендревич (фото), «Інформатор БІГ»