“Талановита людина – талановита у всьому”. Цей вислів точно про Євгена Єльпітіфорова. Людина БІГ-регіону з добрим серцем і чуттєвою душею.
Інформатор БІГ розповість сьогодні про цікаву особистість, поета, прозаїка, ботаніка, телеведучого та педагога Євгена Єльпітіфорова.
Євген (літературний псевдонім Кот Єльпітіфор), родом із Чернігівщини.
У сім’ї він – найстарший з дітей. Має ще двох братів, один з яких Андрій – військовий, захищає Україну з 2014 року і зараз у гарячій точці на Донеччині. Євген допомагає брату власним талантом, продаючи збірки зі своїми віршами і вже назбирав коштів майже як на автомобіль, а саме: купив тепловізор, навушники, рації, глушники та каски.
Навчався Євген у школі-інтернаті. “У нашому класі, де було більше 40 учнів, третина завершила інтернат добре чи на відмінно, я дуже вдячний усім вчителям за базу, яку вони дали нам”, – з гордістю говорить Євген.
Саме у школі він полюбив біологію. Хоча залюбки ходив і на уроки історії, щоб побачити свою вчительку, яка дуже цікаво розповідала про різні етапи історії людства. Євген каже, що любив її, по-своєму.
А от про своє перше кохання, чоловік розповідає, що це сталося в класі третьому. Але справжнє, сильне й палке – дівчина Вікторія, якій він зробив пропозицію лише після 3 тижнів побачень, а ще через пару місяців – пара одружилася. За спогадами Євгена, це були найкращі роки разом. Але життя склалося так, що подружжя розійшлося, зараз у Вікторії нова сім’я і двоє дітей. Про свої стосунки Кот Єльпітіфор говорить стримано.
“Моє серце завжди зайняте, чи то роботою, чи то рідними, або ж друзями”, – з усмішкою ділиться Кот.
“Моє серце завжди зайняте, чи то роботою, чи то рідними, або ж друзями”, – з усмішкою ділиться Кот
Євген закінчив педагогічний виш зі спеціальності вчителя біології. З 2017 працює провідним інженером у відділі ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України.
Вирвавшись до Києва з провінції, він мав три потаємні бажання: купити вишиванку, зїсти ананас та стрибнути з парашутом. І перше ж, що він зробив – купив вишиванку, ананас і стрибнув із 2-ма інструкторами.
“Це було незабутньо, ці відчуття запам’ятаю на все життя”, – з піднесенням вигукує Євген.
Мати вишиванку – одне з найпотаємніших бажань
Пізніше Кот Єльпітіфор вів циклову науково-просвітницьку програму з питань садівництва “По копаному”, а також телевізійний цикл для підлітків “Наукові забавки”. Він – кандидат біологічних наук за спеціальністю ботаніка. А ще, автор та співавтор понад 10 наукових праць, в тому числі однієї монографії.
Чотири роки поспіль Євген Миколайович вчителює. Викладає біологію в Ірпінській приватній школі. Діти його щиро обожнюють, бо він проводить цікаві, нестандартні уроки, демонструючи різні експерименти та досліди.
Нестандартні уроки Євгена – діти в захваті
До 24 лютого 2022 року Євген мешкав в Ірпені, в кінці того ж місяця він із друзями виїхав на Захід України. На щастя – встиг. Адже незабаром у будинок в Ірпені, де він орендував квартиру на Гостомельському шосе, був “приліт”. У відносній безпеці чоловік довго бути не зміг і вже через тиждень повернувся до Києва – займався волонтерством, розвозив гуманітарку та працював.
Нині Кот живе у Ворзелі, доглядає за своїми рослинами, садом та домашніми улюбленцями: кішкою Рудиментією та собакою Джесі. До війни у Євгена було майже 100 різних вазонів із квітами. Але під час окупації вижила лише половина рослин.
“Я розмовляю зі своїми квітами, вони мене заспокоюють. Найулюбленіші моєї Рудьки (кішки-ред.) – драцена і хлорофітум, бо вона їх їсть”, – посміхаючись каже Євген.
Селфі з улюбленицею Рудиментією
Прозаїк та поет Кот Єльпітіфор, наразі автор чотирьох збірок:
- “Бо до тебе йому фіолетово” – поезії, 2011 рік
- “Кричи” – поезії, 2014 рік
- “Я, Васьок і все таке…” – проза, 2016 рік
- “Хребет” – поезії, 2022 рік
На питання “Чому псевдонім саме “Кот” “, Євген з усмішкою відповідає, “бо “Мяу””.
Презентація чергової збірки “Хребет” відбулась на початку 2023 року в Ірпені, у січні – на Житомирщині, і 12 лютого – у Бучі. Це не просто звичайна збірка, це тяжкий воєнний період, який автор проживав по-своєму і поклав на вірші.
Євген декламує власну поезію
24.02.2022
Сниться мені, що лютий іще триває
Сіються кулі й ракети крізь небо роздерте
В ньому висять вертольоти, сіють зерна криваві
І ти прокидаєшся знову в двадцять четверте
Зелень вдягнула у піксель полотна згарищ
Вбиті будинки вростають в траву і в землю
Світ молиться й молиться за Азовсталь і
Українці бажають, щоб шарахнуло в кремль їм
Травнева весна про євреїв, про німців, фашистів
Не можна забути, звісно, не можна забути
І третій місяць зима ніяк не скінчиться
І лютий триває вві сні. Нестерпно і люто лютий
І на останок, наш традиційний бліц
Улюблений напій?
- Томатний сік
Улюблена страва?
- Зелений борщ
Чим займаєтеся поза роботою?
- Пишу вірші, фотографую, допомагаю ЗСУ
На чому пересуваєтеся Ворзелем?
- Автомобілем
Улюблене місце?
- Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка у Києві
Збірки, в які Кот Єльпітіфор вклав душу й серце
Якщо знаєте цікавих людей, будь-якої професії, або з особливою історією, з якими варто познайомитись, пишіть нам! Ми покажемо яскраві “Обличчя регіону”!
Раніше Інформатор писав про подружжя Долгових та їх тимчасову окупацію у Ворзелі завдовжки в життя та про тренерку з Бучі Ніну Полякову, яка понад 20 років виховує юних футболістів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал таFacebook-сторінку, аби оперативно дізнаватися про актуальні новини “БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель) “!
Лілія Нємченко, Дарія Сльоза
