Коломия До сайту

ОБЛИЧЧЯ РЕГІОНУ: Євген Єльпітіфоров – поет, ботанік, телеведучий та педагог

“Талановита людина – талановита у всьому”. Цей вислів точно про Євгена Єльпітіфорова. Людина БІГ-регіону з добрим серцем і чуттєвою душею.

Інформатор БІГ розповість сьогодні про цікаву особистість, поета, прозаїка, ботаніка, телеведучого та педагога Євгена Єльпітіфорова.

Євген (літературний псевдонім Кот Єльпітіфор), родом із Чернігівщини.

У сім’ї він – найстарший з дітей. Має ще двох братів, один з яких Андрій – військовий, захищає Україну з 2014 року і зараз у гарячій точці на Донеччині. Євген допомагає брату власним талантом, продаючи збірки зі своїми віршами і вже назбирав коштів майже як на автомобіль, а саме: купив тепловізор, навушники, рації, глушники та каски.

Навчався Євген у школі-інтернаті. “У нашому класі, де було більше 40 учнів, третина завершила інтернат добре чи на відмінно, я дуже вдячний усім вчителям за базу, яку вони дали нам”, – з гордістю говорить Євген.

Саме у школі він полюбив біологію. Хоча залюбки ходив і на уроки історії, щоб побачити свою вчительку, яка дуже цікаво розповідала про різні етапи історії людства. Євген каже, що любив її, по-своєму.

А от про своє перше кохання, чоловік розповідає, що це сталося в класі третьому. Але справжнє, сильне й палке – дівчина Вікторія, якій він зробив пропозицію лише після 3 тижнів побачень, а ще через пару місяців – пара одружилася. За спогадами Євгена, це були найкращі роки разом. Але життя склалося так, що подружжя розійшлося, зараз у Вікторії нова сім’я і двоє дітей. Про свої стосунки Кот Єльпітіфор говорить стримано.

“Моє серце завжди зайняте, чи то роботою, чи то рідними, або ж друзями”, – з усмішкою ділиться Кот.

“Моє серце завжди зайняте, чи то роботою, чи то рідними, або ж друзями”, – з усмішкою ділиться Кот

Євген закінчив педагогічний виш зі спеціальності вчителя біології. З 2017 працює провідним інженером у відділі ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України.

Вирвавшись до Києва з провінції, він мав три потаємні бажання: купити вишиванку, зїсти ананас та стрибнути з парашутом. І перше ж, що він зробив – купив вишиванку, ананас і стрибнув із 2-ма інструкторами.

“Це було незабутньо, ці відчуття запам’ятаю на все життя”, – з піднесенням вигукує Євген.

Мати вишиванку – одне з найпотаємніших бажань

Пізніше Кот Єльпітіфор вів циклову науково-просвітницьку програму з питань садівництва “По копаному”, а також телевізійний цикл для підлітків “Наукові забавки”. Він – кандидат біологічних наук за спеціальністю ботаніка. А ще, автор та співавтор понад 10 наукових праць, в тому числі однієї монографії.

Чотири роки поспіль Євген Миколайович вчителює. Викладає біологію в Ірпінській приватній школі. Діти його щиро обожнюють, бо він проводить цікаві, нестандартні уроки, демонструючи різні експерименти та досліди.

Нестандартні уроки Євгена – діти в захваті

До 24 лютого 2022 року Євген мешкав в Ірпені, в кінці того ж місяця він із друзями виїхав на Захід України. На щастя – встиг. Адже незабаром у будинок в Ірпені, де він орендував квартиру на Гостомельському шосе, був “приліт”. У відносній безпеці чоловік довго бути не зміг і вже через тиждень повернувся до Києва – займався волонтерством, розвозив гуманітарку та працював.

Нині Кот живе у Ворзелі, доглядає за своїми рослинами, садом та домашніми улюбленцями: кішкою Рудиментією та собакою Джесі. До війни у Євгена було майже 100 різних вазонів із квітами. Але під час окупації вижила лише половина рослин.

“Я розмовляю зі своїми квітами, вони мене заспокоюють. Найулюбленіші моєї Рудьки (кішки-ред.) – драцена і хлорофітум, бо вона їх їсть”, – посміхаючись каже Євген.

Селфі з улюбленицею Рудиментією

Прозаїк та поет Кот Єльпітіфор, наразі автор чотирьох збірок:

На питання “Чому псевдонім саме “Кот” “, Євген з усмішкою відповідає, “бо “Мяу””.

Презентація чергової збірки “Хребет” відбулась на початку 2023 року в Ірпені, у січні – на Житомирщині, і 12 лютого – у Бучі. Це не просто звичайна збірка, це тяжкий воєнний період, який автор проживав по-своєму і поклав на вірші.

Євген декламує власну поезію

24.02.2022

Сниться мені, що лютий іще триває
Сіються кулі й ракети крізь небо роздерте
В ньому висять вертольоти, сіють зерна криваві
І ти прокидаєшся знову в двадцять четверте
Зелень вдягнула у піксель полотна згарищ
Вбиті будинки вростають в траву і в землю
Світ молиться й молиться за Азовсталь і
Українці бажають, щоб шарахнуло в кремль їм
Травнева весна про євреїв, про німців, фашистів
Не можна забути, звісно, не можна забути
І третій місяць зима ніяк не скінчиться
І лютий триває вві сні. Нестерпно і люто лютий

І на останок, наш традиційний бліц

Улюблений напій?

Улюблена страва?

Чим займаєтеся поза роботою?

На чому пересуваєтеся Ворзелем?

Улюблене місце?

Збірки, в які Кот Єльпітіфор вклав душу й серце

Якщо знаєте цікавих людей, будь-якої професії, або з особливою історією, з якими варто познайомитись, пишіть нам! Ми покажемо яскраві “Обличчя регіону”!

Раніше Інформатор писав про подружжя Долгових та їх тимчасову окупацію у Ворзелі завдовжки в життя та про тренерку з Бучі Ніну Полякову, яка понад 20 років виховує юних футболістів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал таFacebook-сторінку, аби оперативно дізнаватися про актуальні новини “БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель) “!

Лілія Нємченко, Дарія Сльоза