Коломия До сайту

З Днем Конституції України!

28 червня – День Конституції України. Конституційні засади на нашій території формувалися упродовж століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.

Про це повідомляє Інформатор БІГ  із посиланням на Український інститут національної пам’яті.

Зазначається, що найголовніші з особливостей українського конституціоналізму в історичній ретроспективі такі: він розвинувся під впливом європейських країн, які почали його формувати першими; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії.

«Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин, – йдеться у повідомлені.

Історія питання

Український конституціоналізм почав формуватися ще в середні віки – від «Руської Правди» до Литовських статутів.

Першою відомою кодифікацією права на територіях нинішньої України, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи, є «Руська Правда», формування якої почалося за правління Великого князя Київського Ярослава Мудрого (ХІ ст.).

“Руська правда”стала прообразом Конституції

Литовські статути (було три редакції — 1529, 1566, 1588 рр), у яких було кодифіковано право Великого Князівства Литовського, встановлювали межі княжої влади та захищали права різних суспільних станів. Ці документи, які увібрали правові традиції Русі та тодішньої Європи, написані слов’янською мовою.

Наступний етап українського конституціоналізму відноситься до другої половини XVII – XVIIІ ст. – часів революції під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності.

«Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої», – зазначає УІНП.

Подальшим етапом розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика (1710 р.), яка мала назву «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». «Договір» враховував інтереси як козацької старшини XVII–XVIII століть, так і інших станів – духовенства, міщанства, купецтва і селянства, об’єднаних у поняття «народ».

“Договір” Пилипа Орлика

Конституційний процес продовжився у 1917–1921 рр., в час Української революції. Мала Рада схвалила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». 29 квітня 1918 р., однак він не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. А 13 листопада 1918-го був ухвалений Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, який називали конституцією ЗУНР.

«Проєкти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними» – зауважує УІНП.

У першій чверті ХХ ст. були спроби прийняти конституцію незалежної України

У радянські часи, коли Україна була лише однією із союзних республік, у різний час було ухвалено чотири конституції, які, втім, лише формально прикривали  тоталітарний режим СРСР.

Прийняття Конституції України супроводжувалось непростими дебатами у Верховній Раді України

«Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. З розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року національна законотворчість активізувалася.

Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Робота над прийняттям Основного Закону незалежної України почалася в 1992-му і тривала майже 4 роки.

28 червня 1996 року після безпрецедентного за тривалістю й напругою засідання, що увійшло в історію під назвою «Конституційна ніч», Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України», – зауважує УІНП.

Публікація у газеті “Голос України”

Сьогодення

27-у річницю Конституції України ми зустрічаємо у непростих умовах вторгнення рф в Україну.

«Записані у ній в 1996 році слова перестали бути історією – вони стали для українців по-справжньому життєвими і нагальними: слова про право на життя і свободу, честь і гідність, про ціну нашої землі. Уже нікому в країні не треба пояснювати значення слова «суверенна». Жоден українець більше ніколи не сприйматиме закарбовані в ній права та свободи як щось дане нам зверху. Вони сьогодні виборюються у важкій боротьбі самопожертвою та життями», зазначив Президент України Володимир Зеленський.


А в Міністерстві оборони звернули увагу на те, що нині приводимо адміністративно-територіальний устрій країни у відповідність до статті 133 Конституції України.

«Звільнили від російських загарбників Київщину, Чернігівщину, Сумщину та Харківщину — визволимо від ворога Автономну Республіку Крим і Севастополь та тимчасово окуповані території Луганської, Донецької, Запорізької, Миколаївської й Херсонської областей», – йдеться у повідомленні.

ДО РЕЧІ. Зазвичай День Конституції є вихідним. Однак в умовах воєнного стану сьогодні – звичайний робочий день. Адже всі разом працюємо для пришвидшення нашої Перемоги!

Цікаві факти про Конституцію України

Раніше Інформатор БІГ повідомляв, що Київська обласна рада ініціювала законодавчу заборону діяльності УПЦ МП.

 Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!

Інесса Швець

Фото з відкритих джерел