На Київщині реалізують реформу шкільного харчування, ініційовану першою леді України Оленою Зеленською, ґрунтовану на тому, що шкільні обіди можуть бути смачними й одночасно корисними. Цікаво, що шкільне харчування вважають продуктом ХХ ст.
Про це повідомляє Інформатор БІГ із посиланням на Першу леді Олену Зеленську, з посиланням на Київську ОВА, та інші джерела.
У Бучі відбувся круглий стіл з обговорення реформи шкільного харчування. “За сприяння Першої леді Олени Зеленської у Бучанській громаді вже стартував пілотний проєкт першої в Україні «Фабрики-кухні». Її побудують у Бучі найближчими місяцями. Фабрика щодня готуватиме 10 000 якісних та корисних обідів для школярів Бучанської, Немішаївської та Бородянської громад. Фінансує цей проєкт американський меценат Говард Баффет”, – зауважують у Бучанській міській раді.
Нагадаємо, ще рік тому приблизно у цей час Інформатор БІГ розповідав, що у Бучі розпочинають унікальний проєкт із будівництва фабрики-кухні, на якій готуватимуть корисну їжу для навчальних закладах міста й сусідніх громад Бучанщини.
А 10 квітня 2023 рок у Бучі, за підтримки філантропа і бізнесмена Говарда Баффета розпочали спорудження першої у країні фабрики-кухні, яка нагодує учнів навчальних закладів трьох громад – Бучі, Немішаєвого та Бородянки.
Зазначається, що під час партнерської зустрічі «Реформа харчування: виклики, досягнення, перспективи» голови та представники семи адміністрацій, міністерств та відомств відвідали школи і дитячі садки в Петропавлівській Борщагівці, Білогородці, де вже змінили систему дитячого харчування, та будівництво фабрики-кухні в Бучі. Йшлося і про перспективи використання досвіду Київщини в інших регіонах України. У зустрічі взяли участь заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба та голова КОВА Руслан Кравченко.
Під час розмови про шкільні обіди
«Ми розробили дорожню карту реформування харчування у дошкільних закладах Київщини. Якісне та смачне дитяче харчування в школах та садках – це не міф, а реальність», – зауважив Руслан Кравченко.
Нині до питання шкільних обідів в Україні увага посилена. Ти більше, харчування учнів у школах час від часу викликає нарікання, і нерідко вони були небезпідставні. Та сьогодні проблема реформи шкільного харчування з теоретичної вийшла й у практичну площину. Зокрема, змінюється меню, та й сама організація забезпеченнями обідами у школах з урахуванням корисності для дітей і потреб сьогодення.
Шкільна кухня має бути належно обладнана
Безперечно, страви на столах шкільних їдалень мають бути корисними, поживними, смачними, включати відповідні вітаміни і мікроелементи, а нині ще й немалу увагу приділяють естетичності подачі. Тобто нюансів немало.
Витоки – із солдатського раціону
Шкільне харчування загалом – це «продукт» ХХ ст.. Доти ніхто не замислювався над тим, чи підкріплюються школярі на перервах між заняттями. Хоча витоки самої системи – ще з ХІХ ст. і пов’язане це з потребами військових. Перші таблиці калорійності продуктів мали унормувати кількість їжі, яку солдати повинні були брати з собою у військові походи. Для всіх інших прошарків населення у світі система нормування склалася у ХХ ст.
У США, наприклад, системі шкільного харчування, яку започаткували жіночі союзи – понад 100 років. А в 1946 році президент Трумен запровадив Національну програму шкільних обідів (The National School Lunch Program), саме ту, яка діє досі. Школи отримують державне фінансування на харчування за умови, що воно відповідає стандартам забезпечення дітей зблансованим безкоштовним чи дешевим харчуванням, зокрема із малозабезпечених родин.
В екс-СРСР, поняття «калорійність» та «добова норма» використовувалися з 1920-х років, коли зазначалось: «…питание должно соответсвовать работе, еда – топливо нашего организма”.
Їж, що можеш…
У ці роки про державне забезпечення учнів продуктами, а тим більше готовими стравами, взагалі не йшлося. І хоча існували так звані декрети та постанови про безкоштовне забезпечення дітей продуктами, добові харчові пайки отримували лише окремі діти, зазвичай інтернатівські. Усі інші харчувалися самостійно.
Та й про регулярність відвідування шкіл не йшлося. Сільські діти нерідко пропускали навчання, бо батьки розраховували на додаткові робочі руки, тож вони змушені були включатися в родинний господарський процес. Зрештою, не всі батьки серйозно ставились до навчання дітей. Мовляв, читати-писати вміє, і досить, та й то не обов’язково: імперська доба тотальної неграмотності далася взнаки…
. «Їжу – хліб, сало, варені яйця – на навчання брали з дому. Міські діти теж вимушені були проводити частину дня поза школою, зокрема у чергах, аби отримати продукти за картками – хліб, олію, борошно, крупи чи цукор. І така ситуація залишалася незмінною до початку Другої світової війни (1939 р.)», – зазначає ресурс «Їжа. Культура».
Втім, відомо, що ще на початку 30-х років у деяких школах України вчительки варили дітям суп, таким чином підтримуючи голодне дитинство. Але, вочевидь, не так райдужно все біло. Ми знаходимо немало шкільних фото початку і середини ХХ ст., але шкільних їдалень на них немає.
Кияни, зокрема, згадували, як школярі з березня 1944 року почали отримувати 50 г хліба або пиріжок вагою 37,5 г та вартістю 20 коп.: «Ми голодними очима дивились на ті булочки, брали їх і казали: «Що ж це за булочки!? Якби їх штук п’ять…»”.
Формування шкільного меню, будівництво кухонь, їдалень та буфетів розпочинається лише після закінчення Другої світової війни та процесу відбудови. У 1960-х за 7 коп. були гарячі страви – борщ, суп та другі – макарони, битки, картопляне пюре. Але й за таку ціну обід собі міг дозволити не кожен школяр. Безкоштовно харчувалися діти-сироти та учні окремих шкіл. Початкову школу забезпечували харчами колгоспи та фонд всеобучу. За це учні відпрацьовували на збиранні капусти, буряків, яблук тощо. Учителі для шкільної їдальні засолювали огірки, квасили капусту та навіть варили варення, – зазначає джерело.
Комплексні обіди – родом із 70-х
З 1970-х років почала формуватися система харчування, схожа на сучасну – здебільшого на принципах минулих років. Тоді ж з’явилося поняття «комплексний обід», характерне не лише для шкільних їдалень.
Радянські школярі “харчами не перебирали”
«З середини 1980-х років було уніфіковано систему шкільного харчування. А навчальні заклади, збудовані в цей час, уже мали приміщення для харчування, роздачі та приготування їжі.
На стінах шкільних їдалень з’явилися відомі вислови “Спасибі нашим поварам за те, що смачно варять нам», зазначає «Їжа. Культура». Всі рецептури радянського періоду складалися з чітким урахуванням співвідношення “білки/жири/вуглеводи”, добової норми калорій, мінімального використання прянощів та спецій.
Просте шкільне меню радянського часу
У перші роки Незалежної України графік шкільних їдалень меню затверджувалося Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Та система була чітко зарегламентованою. Та й економічна криза 90-х далася взнаки. Школярі тих років і їхні батьки пам’ятають, що не тільки бутерброди «з чим Бог послав» діти брали у школу, а й маленькі баночки з кашею чи макаронами, і то нікого не дивувало в ті роки. Пізніше з’явилися шкільні буфети з колою і чипсами – нерідко школи здавали а оренду буфети, аби «вторгувати» якусь копійку для навчального закладу, а бізнесмени дбали насамперед про свій гаманець, а не про здоров’я дітей.
Змінюється нормативна база
Втім, нині ситуація змінюється, як і нормативна база. Зокрема, у 2020 році розроблено та затверджено План заходів з реформування системи шкільного харчування, затверджено оновлений санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, нові норми та порядок організації харчування учнів, затверджено нові гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях в школах, розроблено методичні рекомендації для використання системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).
З 1 січня 2021 року вступив у дію новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я № 2205. Зокрема, ним передбачено зміну підходів до організації харчування, дозволяється організовувати кейтеринг, але за умови відповідності безпечності та якості харчових продуктів, які базуються на системі HACCP (концепція, що передбачає систематичну ідентифікацію, оцінку та управління небезпечними факторами, які впливають на безпечність продукції). Встановлено також низку обмежень щодо продуктів із вмістом солі, цукру, жирів.
Євген Клопотенко запропонував свій варіант осучаснення шкільного меню
Долучився до розробки шкільного меню і відомий кухар Євген Клопотенко. Тобі ідей було багато, зокрема, одна з них – шведський стіл замість звичайного комплексного обіду.
Осучаснення шкільних харчоблоків та їдалень
Та, вочевидь, переломним у системі шкільного харчування можна вважати 2021-й. З ініціативи дружини президента Олени Зеленської започатковано реформу шкільного харчування. У травні було презентовано оновлене меню для шкільних їдалень. Це оновлене меню розраховано на 4 тижні, включає 160 страв. Крім того, збільшено кількість фруктів та м’яса в раціоні.
У 2021 році в межах державної субвенції на модернізацію харчоблоків в школах було виділено 242 млн грн, з яких 150 млн – з державного бюджету, 90 млн грн – з місцевих бюджетів. А загалом упродовж цього року було модернізовано 1298 харчоблоків у школах.
Обід у сучасній школі
На Київщині реалізували обласний проєкту «Якісне харчування — здорова дитина», однією із найуспішніших складових якого називали напрям «Шкільна їдальня», мета якого — осучаснення шкільних харчоблоків та їдалень. У всіх школах області розпочалась робота над покращенням системи харчування та розроблення нового сучасного меню. Втім, там без проблем також не обійшлося, бо подекуди тендери вигравали бізнесмени, які поставляли досить недешеві продукти, і знову-таки, були нарікання батьків на дороговизну шкільних обідів.
Якість і доступність шкільних обідів
Нині ж підготовки до нового навчального року включає й підготовку до того, щоб забезпечити дітям якісне харчування.
«Готуємо в буквальному розумінні: якісне шкільне харчування має бути доступним для всіх, хто ходить до школи в цей стресовий воєнний час, щоб були сили навчатися та навчати», – зауважила Перша леді Олена Зеленська, зазначивши, що сьогодні Київщина поділилась досвідом реформи шкільного харчування.
У Бучі будують унікальну фабрику-кухню
«Очільники адміністрацій і керівники департаментів освіти ознайомили колег із шести областей України (Хмельницька, Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Львівська, Житомирська) зі зробленим, а саме з модернізацією обладнання в 135 школах, роботою трьох кулінарних хабів – освітніх центрів, у яких навчилися основ корисного та смачного меню вже понад 700 шкільних кухарів. Гості відвідали в Бучі будівництво фабрики-кухні, яка годуватиме 10 тисяч учнів, а за потреби воєнного часу – і вимушених переселенців найближчих громад. Лише торік ми з меценатом проєкту Говардом Баффетом шукали для неї місце, а незабаром така кухня з’явиться ще й на Харківщині. Як слушно зауважив заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, російське вторгнення в лютому 2022 року на деякий час зупинило реформу, тож сьогодні маємо працювати ще швидше та з більшим завзяттям. Такі зустрічі – наш спосіб поширити реформу далі в громади. Кожна з них продовжує працювати й розвиватися, незважаючи на труднощі воєнного часу. І піклування про дітей, їхні потреби й можливості – окрема місія в межах цієї роботи. Маємо здійснити її якнайкраще», – зазначила Олена Зеленська.
Раніше Інформатор БІГ розповідав про те, що 19-20 серпня у Бучі відбудеться чемпіонат України з мотокросу та кубок міста Буча.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
Фото з відкритих Інтернет-ресурсів
