Пам’ятник першій школі на Русі, відкритий у вересні 1988 року у Києві на вулиці Володимирській, біля фундаменту Десятинної Церкви з нагоди відзначення 1000-річчя заснування першої школи, здобув популярність серед школярів та студентів: тут задумують бажання про успішне навчання. Напередодні Дня знань є привід побувати там, де наприкінці Х ст. було відкрито перший офіційний навчальний заклад на Русі.
Сьогодні я, Інна Косянчук, журналістка і гід, член Всеукраїнської асоціації гідів, спеціально для Інформатора БІГ розкажу дещо цікаве, про що я дізналася, вивчаючи різні джерела, про те, як зароджувалась система освіти на Русі, і чому вчили у першій школі, та чому батьки не хотіли віддавати дітей в «учення книжне».
Грамоту опановували змалку
Загалом система навчання, схожа на наші школи, бере витоки ще в Стародавньому Єгипті. Щоправда, це був певною мірою елітний навчальний заклад, у якому навчали дітей тодішньої знаті.
На Русі до Х ст. немає даних про те, що тут були системні навчальні заклади, або хоча щось схоже на них. А тим часом дослідники кажуть, що населення Русі було досить грамотне.
Свого часу заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко в інтерв’ю мені зазначив:
«Дослідження учнівських берестяних грамот показують, що дітей брали навчатися у віці 3-4 років. За віком, за іншими дотичними джерелами визначили, що у віці 5 років дитина вміла вже і читати і писати. У шість років вона вже добре опановувала грамоту, і по тому вже могла рухатися до поглибленого вивчення».
За даними дослідників, для дітей з княжих та боярських родин наймали вчителів, дітей з простіших верств населення навчали вдома рідні. І вчити грамоті починали досить рано, бо в 6-7-річному віці хлопчика чи дівчинку вже залучали до допомоги по господарству, і часу на навчання вже було менше. І все ж певні припущення про те, що школи існували ще у ІХ ст., є.
«…Письменними були як князі, так і прості люди: ремісники карбували на виробах власне ім’я, підписи також мають прясла для веретен, глиняний посуд, дерев’яні бочки, шевські колодки. Князі Рюриковичі (Олег, Ольга, Ігор, Святослав) заклали підмурок державної освіти і виховання: до прийняття християнства існували, імовірно, школи грамоти, де дітей навчали писати, читати, рахувати, і ці школи були носіями хліборобської культури, народних вірувань і традицій», – інформує джерело.
Пам”ятник першій школі
Зазначимо, що абетка, якою велося навчання, та, власне, якою писали русичі, була кириличною. Як раніше повідомляв Інформатор БІГ, князь Аскольд-Микола після першого хрещення Русі запросив на Русь відомих просвітителів Кирила і Мефодія, які й накреслили тридцять п’ять букв кирилиці.
Школа була, а слова не було
Першу школу, про яку збереглися письмові свідчення, відкрив князь Володимир Великий після хрещення Русі.
«Для зміцнення християнства і поширення греко-візантійської культури Володимир заснував у Києві школу для дітей вищих верств українського суспільства. Запис у літописі від 988 року, свідчить що Володимир почав ―”брати у знатных людей чад и оддавати на учение книжне”», – йдеться у роботі.
Де саме цей навчальний заклад знаходився – даних поки що немає. Деякі дослідники кажуть, що він діяв при Десятинній церкві, але, якщо врахувати те, будівництво храму почалось між 989 і 991 роками, а школу відкрили на рік раніше, то можна припустити, що вона розташовувалась в іншому приміщенні, а після спорудження церкви Успіння Богородиці була перенесена до храму. Втім, можливо, тут мають місце і літописні неточності. Наразі ж пам’ятник першій школі встановили на символічному місці. Авторами роботи виступили скульптор Віталій Шишов та архітектор Авраам Мілецький, консультант – Гліб Івакін.
До речі, якби киян того часу запитали – де знаходиться школа? – люди б не зрозуміли, про що йдеться. Адже самого слова «школа» на Русі на той час не існувало. Був зрозумілий для людей термін – «учення книжне».
Дослідники зауважують, що на Русі перший запис, де навчальний заклад позначається саме словом «школа», датований 1388 роком. Хоча саме слово відоме ще з античних часів.
«Це слово має грецьке походження. У давньогрецькій мові, правда, буквальне значення слова “σχολείο” було спочатку іншим: “затримка, відпочинок”, потім – “знання у вільний час”, далі “читання”, згодом “лекція”, іншими словами – “приємне проведення часу”.У Давній Греції школи з’явилися у VІ ст. до н.е., діти йшли до школи, в якій навчали писати, читати, рахувати. В інших школах учні вивчали співи, музику, поезію. А тоді вже записувалися до гімназій, де здійснювалося фізичне виховання і загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі школи Давньої Греції були приватними», – зазначає джерело.
Батьки не хотіли віддавати дітей “в науку”
А ось освіта у першому навчальному закладі «учення книжного», на відміну від Давньої Греції, фінансувалася з княжої казни.
«Київська двірцева школа ―книжного вчення була державним навчальним закладом і утримувалась за рахунок казни. У ній навчалося 300 учнів. Діти були ізольовані від домашнього спілкування з батьками, які могли чинити язичницький вплив, хоч і прийняли християнство», – зазначає джерело.
Втім, як зауважують дослідники, отроки не горіли великим бажанням навчатися, та й їхні батьки теж не були в захопленні.
«Як згадує літопис, Володимир після хрещення Русі зібрав дітей найзаможніших у школу біля Десятинної церкви і батьки були у дуже великому розпачі, віддаючи їх туди. По факту, дітей забирали, і вони ставали носіями нової культури», – розповів В’ячеслав Корнієнко.
З іншого боку, тут питання – чи то батьки, яких тільки-но навернули від язичництва до християнства, не хотіли, щоб діти навчались на християнських засадах, чи то не бажали розлучатися з помічниками і спадкоємцями, чи була інша причина. І все ж княжому тиску вони не могли опиратися.
Прообраз першого університету
А навчання у давній школі явно не було схоже на відпочинок чи приємне проводження часу. Бо підлітків відразу занурювали у вир серйозних знань, які треба було опанувати. Ми небагато знаємо про навчання у першій школі, і все ж деякі відомості до нас дійшли.
«Книжне вчення означало не просту письменність, а ґрунтовну на той час освіту. Вона полягала в опануванні граматики, богослов’я, філософії, риторики, математики, співів, іноземних мов, – знань, які становили основу вищої освіти у Візантії та на Заході. У школі книжного вчення готували освічених людей, здатних розв’язувати складні питання державного управління, внутрішньої і зовнішньої політики», – йдеться у статті.
Навчання в давнину
Вчителями зазвичай були духовні особи.
Тобто, по суті, це був прообраз першого університету.
Надалі навчальні заклади у Києві та інших містах почали виникати активніше І хоч термін школа набув широкого розповсюдження на території нинішньої України лише в ХІV столітті, та заклади і суто духовного і світського напрямку після Володимирової школи поволі з’являлися на Русі, зазвичай при храмах, при княжих дворах… Наскільки якісним був вишкіл – то вже залежало від місця навчання і вчителів, а тим часом навчатися ставало все престижніше і діти все охочіше йшли здобувати освіту того часу, а їхні батьки, якщо мали можливість, віддавали своїх чад «в науку».
Як «додати розуму»?
Хто першим помітив, що задумане бажання на успішне навчання біля пам’ятника першій школі збувається – загадка, хоча пам’ятний знак відкрили не так давно. А тим не менше, мені розказали, як це зробити: школярі й студенти висловлюють своє бажання гарно вчитися, просунувши обидві кисті рук з різних боків в отвір пам’ятника так, щоб пальці обох рук торкалися. Ще й кажуть: якщо пальці не торкнуться – бажання не здійсниться.
Чи спрацює це? Хто хоче – спробуйте.
А тим часом віруючі просять допомогти у навчанні у ікони, яка має назву «Додавання розуму», також цю її ще називають Лоретською іконою Божої Матері. Одна з таких ікон знаходиться у Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві.
Ікона Лоретської Божої Матері
А сайт Парафія Святого Архістратига Михаїла, церква якого знаходиться у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові опублікував низку молитов для тих, хто навчається.
Втім, варто пам’ятати, що можна задумувати бажання, ставити свічки перед іконами чи читати молитви, однак якщо не прикласти максимум зусиль до навчання, то навряд чи буде ефект.
Раніше Інформатор БІГ повідомляв, що столична вулиця Хрещатик, яка починається від Європейської площі, проходить через Майдан Незалежності і закінчується Бессарабською площею, може похвалитися кількома справді рекордними даними.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
Фото автора та з відкритих інтернет-ресурсів
