Початок минулого століття у Києві ознаменувався цілою низкою інженерних рішень, що стосуються літальних апаратів. У жовтні 1911 над пагорбами міста вперше піднявся у повітря цивільний дирижабль “Київ”.
Сьогодні я, Інна Косянчук, журналістка і гід, член Всеукраїнської асоціації гідів, спеціально для Інформатора БІГ розкажу дещо цікаве про розвиток повітроплавання у Києві, про що я дізналася, вивчаючи різні джерела.
А ось осінь стала часом повітроплавання.
На той час усе, що стосувалося підкорення повітряного простору, викликало цікавість обивателів і неабияких інтерес фахівців інженерної справи. У Києві навіть діяло міське Товариство повітроплавання, членами якого були Микола Делоне, В’ячеслав Ткачов, Дмитро Григорович, Олександр Свєшников, Володимир Григор’єв, Федір Терещенко, Олександр Фальц-Фейн Георгій Адлер, Василь Йордан, та інші.
Так, всім відоме ім’я Ігоря Сікорського – авіаконструктора, творця перших багатомоторних літаків та гелікоптерів, який увійшов у світову історію авіабудування. Імена київських авіаконструкторів Володимира Григор’єва та Федора Терещенка згадують рідше, а тим часом вони, колишні студенти Київського політехнічного інституту, є не лише одними з перших творців вітчизняних літаків, а й організували серійне авіавиробництво на території України, на Житомирщині.
І вже зовсім не часто згадують творця першого цивільного приватного дирижабля, інженера-конструктора Федора Андерса, якого дав нашому повітроплаванню Київ.
«Килим-літак», Цепелін, «Київ»…
Народився Федір Фердінандович 2 червня 1868 року в Києві. Певний час жив у будинку № 50 на вулиці Фундуклеївський (нині Богдана Хмельницького). Його батько, токар заводу «Арсенал», не міг дати синові інженерної освіти. Вочевидь, Ферір навчався у реальному училищі. Диплом заочника Київської політехніки Федір Андерс отримав тільки у 50 років. Однак Федір цікавився авіацією і повітроплаванням, і виношував ідею побудувати дирижабль, який можна було б використовувати для перевезення пасажирів на далекі відстані.
Федір Андерс
У той час дирижаблі у світі вже почали широко використовуватися, і до їхнього створення були причетні й українські інженери. Зокрема, Костянтин Данилевський у 1894 році на гроші мецената А. Пільстрема в Парижі спорудив побудував перший аеростат, вочевидь, прообраз дирижабля «Ембріон». який під час патентування назвав «килимом-літаком». Він складався з «аеропланної площини» з прикріпленими циліндричними балонами із воднем, а рухався за допомогою повітряного гвинта, який приводив у рух педальний механізм.
«У період з 1897 по 1900 рік Костянтин Данилевський побудував чотири аеростати. У журналі льотних випробувань вказується, що за ці роки було виконано 200 успішних польотів, тобто пілот не тільки піднявся в повітря, але й благополучно приземлився, що на зорі повітроплавання вдавалося далеко не кожному. А у 1900 році винахідник надрукував книгу “Керований літальний снаряд”, де описав свої роботи і заклав основи військового застосування літальних апаратів. За Данилевським аеростати могли вирішувати задачі спостереження, розвідки, коригування вогню, зв’язку та топографічних зйомок місцевості», зазначають у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
З другої половини позаминулого століття конструктори багатьох країн працювали і над створенням пасажирських аеростатів. Вочевидь, найвідомішим з них став колишній німецький офіцер Фердинанд фон Цеппелін, ім’я якого стало другою назвою дирижаблів, і стосувалось скоріше комерційно-пасажирського застосування. Оскільки керувати дирижаблями було непросто, їхні конструкції постійно вдосконалювалися, фон Цепелін також працював над поліпшенням конструкції свого дітища. 26 червня 1911 року піднявся увись пасажирський дирижабль LZ 10 Schwaben, який здійснював комерційні рейси, а серед його пасажирів були і кронпринц Пруссії Вільгельм та його дружина.
Екзотичний на той час апарат – дирижабль – викликав суспільний інтерес
У цьому ж 1911 році, у жовтні місяці, здійснив свій перший політ і дирижабль «Київ», який здійнявся у небо з майданчика у парку над Дніпром.
Кошти на аеростат збирали всім миром
Київський краєзнавець Максим Олейников зазначав: «Федір Андерс став творцем першого вітчизняного дирижабля м’якої (тобто безкаркасної) конструкції цивільного призначення. Збудований ним дирижабль «Київ» став першим в Російській імперії аеростатом, збудованим на приватні кошти і таким, що перевозив цивільних осіб. І першим в тій же імперії, на якому сам конструктор здійснив перший публічний політ.
Роботи над дирижаблем велися на подвір’ї садиби Мікуліних (вулиця Бульварно-Кудрявська, 33 – зараз тут фабрика «Поліграфіст»). Родина Мікуліних була небайдужа до технічного прогресу і підтримувала енергійного інженера-самоука. А син господаря садиби, Олександр Мікулін, став відомим розробником авіадвигунів. Дирижабль «Київ», сконструйований Федором Андерсом, мав довжину 36,5 метрів, 7 метрів у діаметрі. Робочий газ – водень, ємність оболонки – 890 куб.м. Гондола дирижабля була оснащена мотором потужністю 25 кінських сил».
Оголошення про “Авіабал”, на якому збирали кошти на перший київський дирижабль
Для виготовлення дирижабля «Київ», окрім вкладень самого конструктора, залучались і благодійні кошти. Зокрема, у Публічній бібліотеці Києва ( нині Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого) був влаштований спеціальний благодійний «авіабал», на якому збирались пожертви на спорудження аеростата.
Старт – з Купецького саду
Перед першим польотом влаштували публічну демонстрацію літального апарата в саду Купецького зібрання (зараз це Хрещатий парк). Аеростат утримували на прив’язі солдати, щогодини в гондолі піднімалось угору по 3 пасажири на висоту 18-20 метрів. Вже першого дня на дирижаблі «покатались» понад 20 осіб.
Дирижабль над Києвом
А 9 жовтня 1911 року, о 5 годині 15 хвилин Федір Андерс та механік Вессер здійснили перший успішний політ над Подолом в напрямку Вишгорода. «Странное рыбообразное существо не летело, а именно плыло по воздуху, и глухой треск мотора казался недовольным ворчанием чудовища. Около 20 минут Федор Андерс производил различные эволюции над Подолом, описывая круги, восьмерки и ломаные линии, затем поднялся на высоту до 200 метров и направил свой аэростат к Вышгороду. Постепенно уменьшаясь по мере удаления, «Киев» исчез из виду около 6 часов вечера», писала про політ газета «Кієвлянін».
Максимальної висоти польоту – 670 м – дирижабль досяг саме біля Вишгорода, і, обігнувши місто, повітроплавці повернули до Києва, де посадили апарат о сьомій годині вечора.
«Вперше в імперії саме в Києві на дирижаблі Андерса організували комерційні рейси – киян перевозили з Купецького саду на Труханів острів. Був певний діловий підхід, призваний окупити витрати на виготовлення і експлуатацію дирижабля. Так, у рекламі польоту на дирижаблі «Київ» вказувалось: «Цена за вход 50 коп., учащимся — 27 коп.». Ціну слід визнати доволі демократичною. За 50 копійок тоді можна було купити, наприклад, 2 кілограма борошна або два десятки яєць. Крім того, Андерс був першим, хто запропонував за зразком німецьких повітроплавців проектувати на оболонку дирижабля за допомогою «чарівних ліхтарів» оголошення торгівельних фірм і здійснювати «рекламні» польоти над містом між 7 і 9 годинами вечора. Ф.Андерс удосконалив свій дирижабль, замінивши двигун на німецький 4-циліндровий потужністю 60 кінських сил, збільшивши оболонку до 1000кум.м і кількість пасажирів до 4 осіб», зауважує Максим Олейников.
Також він розповідає, що дирижабль «Київ» конструкції Федора Андерса літав цілий рік, здійснив понад 150 польотів і перевіз понад 200 пасажирів. Іноді вдавалося досягнути швидкості до 40 кілометрів на годину і висоти понад кілометр.
Причину аварії не встановили
Востаннє аеростат піднявся у повітря 29 серпня 1912 року із «Спортивного поля» – першого в Києві стадіону на Лук’янівці (це тупик колишньої Дикої, а нині Студентської вулиці). Дирижабль здійснював рейс Чернігова, однак пілотував його не Федір Фердінандович, який того дня прихворів, а його старший син Володимир. Та апарат потрапив у сильний повітряний потік, що потягнув його догори. На висоті півтора кілометра дирижабль носило кілька годин.
«Вночі у хмарах оболонка дирижабля намокла і він став різко спускатись, здійснивши посадку біля села Жуків за 12 км від Остра на Чернігівщині. При спробі запустити двигун той спалахнув і дирижабль за лічені хвилини був знищений полум’ям. На щастя, Володимир не постраждав. Втім, достеменна причина аварії так і не була встановлена.
Після загибелі дирижабля «Київ» Федір Андерс розробив нову конструкцію – гідродирижабль «Київ-2», здатний підняти 12 осіб, у якого гондола мала форму човна і могла триматись на воді в разі приводнення.
Поштова марка, присвячена дирижаблю
У жовтні 1913 року модель апарата в 1/20 натурального розміру демонструвалася на Всеросійській виставці в Києві, розташованій в районі Троїцької площі й сучасного НСК «Олімпійський». Але побудувати «Київ-2» не вдалося за браком коштів. Військове міністерство Російської імперії відхилило прохання конструктора прийняти його на службу разом із дирижаблем», зазначає Максим Олейников.
Перша світова війна і революція серйозно завадили подальшій конструкторській діяльності Федора Андерса. До того ж, загинули обидва його сини.
Успіхи й невдачі радянського часу
У радянський час, у 1919 році Федір Андерс заочно закінчив КПІ, потім рік працював на заводі Цеппеліна у Німеччині. У 1921-1924рр. Федір Фердінандович на замовлення радянського уряду розробив оригінальний проект дирижабля жорсткої конструкції на 100 осіб із змінним об’ємом. Це міг бути унікальний величезний апарат, який мав піднімати у повітря 100 осіб. До того ж, передбачались і перші нотки комфорту – не лише приміщення для екіпажу і пасажирів, а й кухня, і навіть туалети. Однак цей проєкт і коштував дорого, тож це, а, можливо, і недовіра радянської влади до розробки не дали можливості його втілити.
Будинок у Києві, де жив Федір Андерс (вул. Богдана Хмельницького,50)
Втім, у конструкторському активі Федора Андерса – не лише дирижаблі: він створив оригінальну конструкцію друкарської машинки, працював над конструкціями цифрових замків тощо.
«У часи НЕПу Федір Андерс виступив засновником Київського акціонерного товариства з будівництва керованих аеростатів, але жодного дирижабля підприємство так і не побудувало. Федір Фердінандович Андерс не дожив двох днів до свого дня народження, раптово помер 31 травня 1926 року. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка 4а)», зауважує Максим Олейников, і зазначає, що в історії повітроплавання Федір Андерс залишився єдиним киянином, який дав своєму дітищу назву рідного міста, а в історії Російської імперії дирижабль «Київ» став першим аеростатом, створеним на приватні кошти і призначеним для перевезення цивільних осіб.
Меморіальна табличка на будинку, де жив конструктор
Раніше Інформатор БІГ повідомляв, що столична вулиця Хрещатик, яка починається від Європейської площі, проходить через Майдан Незалежності і закінчується Бессарабською площею, може похвалитися кількома справді рекордними даними.
Також Інформатор БІГ повідомляв, що з Києва у 18-му столітті почав курсувати диліжанс як перший «офіційний» міжміський громадський транспорт. Ним можна було їхати як з комфортом, так і сидячи ззовні на металевій «табуретці».
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
Фото з відкритих джерел
