Депутати Київської обласної ради на сесії учора, 29 лютого, проголосували за створення 8 нових заповідних об’єктів, з них кілька – у Бучанському районі.
Про це повідомляє Інформатор БІГ з посиланням на Київський еколого-культурний центр.
Отже, на карті Київщини області з’явилися такі природні заповідні об’єкти:
- Пам’ятка природи «Білогородський вал»
- Пам’ятка природи «Макарівський курган»
- Пам’ятка природи «Черешня лісова «Цариця»
- Пам’ятка природи « Група вікових дерев садиби графа Ксаверія Браницького»
- Ландшафтний заказник «Змієві вали біля села Завалівка»
- Ландшафтний заказник «Змієві вали біля села Пашківка»
- Пам’ятка природи «Різнобарвна».
- Пам’ятка природи “Схил з підсніжниками”.
Таким чином, цього разу лідером у набутті нових природних заповідних пам’яток можна вважати Макарівську громаду.
Тут зафіксують як пам’ятки унікальні Змієві вали – земляні насипи в Середній Наддніпрянщині загальною довжиною понад 950 кілометрів, оповиті легендами з різними модифікаціями. За однією з них, давним-давно місцеві богатирі полонили змія, який тероризував край, запрягли його у плуга, і змусили проорати захисний вал. Науковці припускають, що Змієві вали, які колись становили найбільшу систему укріплень, споруджені в ХІ-ХІІ століттях. Втім, археолог Артем Борисов зазначає, що ці фортифікаційні споруди могли з’явитися у давньоруський час: Х – початок ХІ століття.
Давні легенди деталізує і дослідник Михайло Кучера, зазначаючи, що є версії навіть імен богатирів, які орали змієм. За однією з версій, це був казковий богатир Козмодем’ян, за іншою – Борисогліб.
Карта Змієвих валів на Макарівщині
Михайло Кучера розповідає, що на правому березі Дніпра між його притоками Тетерів і Рось їхні залишки утворюють 6 ліній, видовжених із заходу на схід Один Зміїв вал проходив по лівому березі Дніпра і по його притоці – річці Сула. Змієві вали мали загальну довжину приблизно тисячу кілометрів, однак на сьогодні понад 80 % з них уже зруйновано. Дослідженнями 1974–1985 років встановлено, що Змієві вали є залишками деревоземляних укріплень, збудованих у кінці Х – першій половині ХІ ст., однак незначна їх частина споруджена пізніше – у ХІІ ст. для захисту Середньої Наддніпрянщини та Києва від печенігів і половців, зауважує дослідник.
Ці видовжені земляні насипи, можна знайти на Київщині, Житомирщині, Черкащині та Полтавщині.
Однак дослідники кажуть, що найбільша їхня протяжність пролягає через Київщину.
У кількох селах Макарівської громади збереглися сліди Змієвих валів. Серед тих, які вчора стали ландшафтними заказниками – на південній та північній околиці села Завалівки, та на схід від села Пашівки.
Окрім того, залишки двох Змієвих валів, що йдуть до болота, зафіксовані між селами Борівкою та Комарівкою, також Змієвий вал проходить через села Горобіївку, Ситняки, Фасівочку та Копилів, ще є з північного боку Калинівки, та з південного сходу села Юрів, з півдня та заходу від села Наливайківка. Біля села Копіївка – теж знайдено залишки Змієвого валу, який йшов від ріки Здвиж в сторону Бишева, та неподалік сіл Соснівка і Фасово. На західній околиці села Ніжиловичі, біля витоку ріка Гулька, в напрямку до лісу – залишки двох паралельно розташованих на віддалі 100 – 150 метрів Змієвих валів, йдеться у статті.
Змієві вали на Київщині
Загалом Макарівщина має багатющу історико-археологічну минувшину, а отже – і всі підстави стати потужним туристичним регіоном.
Тим більше, що й курганів тут не бракує, і один з них – «Макарівський курган» – за рішенням сесії Київради отримав статус Пам’ятки природи.
Також рішенням сесії на території Бучанщини створять ще кілька заповідних об’єктів.
«Проект цього рішення був підготовлений головою Екологічної комісії Київської обласної ради, депутатом Київської обласної ради, відомим захисником дикої природи Романом Титикало. Технічна документація на їхнє заповідання була підготовлена Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ) та Департаментом екології Київської обладміністрації», – зауважують у КЕКЦ.
Раніше Інформатор БІГ повідомляв, що торік у жовтні на Київщині започаткували Всеукраїнський день традиційного українського одягу.
Також Інформатор БІГ розповідав, що на Київщині й досі рибалять на човнах-довбанках
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
Фото з відкритих джерел
Головне фото: Павло Васянович
