В місцевій Ірпінській школі №2 з травня місяця щодня з ранку до вечора небайдужі люди плетуть сітки, в’яжуть шкарпетки та роблять обереги у вигляді янголів для наших військових.
Інформатор дізнався, що до такої благодійної справи долучається чимало людей: вчителі, школярі, матусі з дітьми, переселенці з гарячих точок, пенсіонери, а ще жителі Бучі та Гостомеля. «Вдень буває до 20 помічників. Оскільки ми всі мріємо про перемогу над ворогом, кожен допомагає як може!», – каже організатор Олена Ільченко, яка першою розпочала плести сітки в Ірпені.
За цей час вдалося сплести вже 32 сітки і ще 3 майже готові.
«Я приїхала сюди з Маріуполя. Мій чоловік загинув, а будинок зруйнований. Коли я приходжу плести сітки, мені стає легше і спокійніше. Я хочу і буду допомагати нашим захисникам як можу!», – зі сльозами на очах ділиться Світлана, яка вже 2 місяці намагається почати своє нове життя в Ірпені.
Спеціальну тканину для сіток організатори купують за кошти, які їм перераховують небайдужі та охочі допомогти, якщо не власними силами, то хоча б фінансово. Також є організації та звичайні люди, які власним коштом купують матеріал та привозять до школи.
А два тижні тому в школі почали в’язати теплі шкарпетки для військових, адже осінь зовсім скоро, і наших захисників треба утеплювати. Тому зараз вже готові 15 пар. «Ми дуже сподіваємось, що й надалі зможемо лишитися в цій школі, аби якомога більше зробити для наших хлопців та дівчат з фронту!», – додає Олена – ідейна натхненниця.
«Нитки для шкарпеток приносять люди з домівок, у кого, що є. Іноди навіть светри свої віддають, а ми їх розплетаємо та в’яжемо шкарпетки. Також нам зараз не вистачає рук, щоб якомога більше зв’язати. Тому будемо дуже раді будь-якій допомозі. Ми навіть можемо надати матеріал, щоб люди вдома в’язали, а потім приносили готовий виріб», – розповідає Божена Пархоменко, яка постійно приходить до школи допомагати.
Жінки роблять не лише корисні речі, які дуже допоможуть військовим на фронті. Але й майструють обереги для психологічної підтримки. До кожної сітки кладуть малюнки від дітей та янголят, зроблених власноруч. «Я дуже вірю в наших захисників. Тому роблю цих янголят для їхнього захисту, щоб вони всі якнайшвидше повернулися додому. Коли я плету їх, вкладаю всю свою душу, віру та любов», – ділиться Лідія Білобровенко, яка вже протягом 2-х місяців плете обереги. І це навіть попри те, що жінка втратила свій будинок.
Долучайтеся, якщо маєте час та бажання – завітайте до школи №2 плести сітки, в’язати шкарпетки. Приносьте нитки або старі светри, що вже не носите. Вам будуть вдячні за будь-яку допомогу! Допомагаймо нашим військовим разом!
Також команда небайдужих зараз шукає собі назву. Тож, читачі Інформатора, якщо маєте ідеї та пропозиції – пишіть нам в коментарях. Давайте допоможемо!
Раніше ми розповідали про фотографиню з Ірпеня, яка влаштовує безкоштовні фотосесії для військових.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, аби оперативно дізнаватися про актуальні новини “БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)”!
Анна Вусань