Олександр Купрієнко – людина, яка обрала для себе роботу віддавати все іншим: добро, теплоту, турботу, знання та весь свій час.
Цієї п’ятниці “Інформатор БІГ” розповість про волонтера, вчителя історії Ірпінського ліцею №3, інструктора з дитячого туризму, співзасновника благодійного фонду “Дитячі центри України” та координатора молодіжних програм реабілітаційного та туристичного напрямку у благодійний організації “Жовто-блакитні крила”. Як багато хорошого і доброго може бути поєднано в одній людині.
Олександр – людина-щирість, людина-усмішка. Навіть найпохмуріший день, він з легкістю може зробити яскравим. Порадою, підтримкою, або ж просто – мовчанням, в якому інколи більше сенсу, ніж у словах. “Інформатор БІГ” не міг не розповісти про цю неймовірну людину. Робіть собі запашний чай та готуйтесь читати житейську історію, наповнену щирістю, ну, і, звісно ж, багатьма світлинами.
Олександр – людина-щирість, людина-усмішка. Навіть найпохмуріший день, він з легкістю може зробити яскравим
Народився Олександр на Чернігівщині, де провів свої дитячі та юні роки з сестрою та братом. В дитинстві любив займатись туризмом, тому зараз прищеплює любов до цього заняття дітлахам. У нього це чудово виходить. Навчався у школі, закінчив Чергінівський університет імені Тараса Шевченка. Історик.
“Згадую університетські роки із щемністю та задоволенням. Тоді знайшов багато друзів, познайомився з багатьма цікавенними людьми – спілкуємось досі, хоча й рідко, але завжди підтримуємо один одного”, – занурюється в спогади Олександр.
У 2018 році він приїхав до квітучого та зеленого Ірпеня. Почав вчителювати в ліцеї №3 (тоді це ще була ЗОШ №3). У школі – Олександр Миколайович почав занурювати учнів у вивчення історії, завжди легко, невимушено та з усмішкою. Але глибоко. Історію потрібно знати. Без неї складно орієнтуватися у сьогоденні і загадувати на майбутнє. Крім цього, Купрієнко взяв на себе ще додаткові години з трудового навчання та “Захисту України”. Вмієш, знаєш щось гарно, окрім основного предмету, маєш час – викладай. Головне – щоб дітям подобалось, і щоб був із ними повний конект. У Олександра він є. І настільки великий, що він навіть став класним керівником учнів середньої школи, нині вже 8-Д.
Ранок 24. Спогади.
“Прокинувся. Зібрався. Була тривожність, а від цього підскочив адреналін. О 07:20 зідзвонились з товаришем, а за сумісництвом – директором ліцею Станіславом Федоровим. О восьмій ранку вже був у школі, зібрались, говорили, думали, що робити в цій ситуації. Організували гуманітарний хаб, облаштували у підвалі школи укриття і запрошували туди людей, місцевих, які на той час вже чули вибухи довкола, але не розуміли, що робити і де шукати прихисток. Це все тривало до 6 березня. Потім ми зрозуміли, що в Ірпені стає гаряче і небезпечно. Почали вивозити людей на вокзал, до потяга, поки не підірвали колії”, – пригадує Олександр.
Архів. Перші дні повномаштабного вторгення. Ірпінь.
Фото під час евакуації мешканців
З квітня Олександр почав волонтерити разом з благодійним фондом “Жовто-Блакитні Крила”. Взяв на себе обов’язки координатора молодіжних програм реабілітаційного і туристичного напрямку. З червня збирає дітлахів та возить групи з деокупованих територій до мальовничого Прикарпаття.
“Для мене волонтерство – шанс допомогти тим, хто цього потребує. Возимо діток, надаємо їм психологічну реабілітацію, допомагаємо забути жахіття війни. Хоча складно це забути. Принаймні ми намагаємось допомогти дітлахам знайти спокій, рівновагу і позбавитись тривожності. Через нові емоції, нові знайомства, мальовничі місця”, – ділиться Олександр.
Для мене волонтерство – шанс допомогти тим, хто цього потребує
Все літо на Прикарпаття “Жовто-Блакитні Крила” возили групи дітей лише з Ірпінського ліцею №3. Тепер і з Бучі, Гостомеля та Михайлівської Рубежівки.
“Буває, хочу побути в тиші й вимкнути телефон, хоча б на добу, але так не виходить. Проте, не шкодую, що почав займатись волонтерством. Більш ніж 1500 дітей вже звозили на таку реабілітацію. А ще, навіть встигаю проводити уроки онлайн”, – розповідає Олександр.
Ця реабілітація не тільки відпочинок, а насамперед – розвиток, натхнення, творчість, спонукання до самореалізації. В цей період діти знайомляться один з одним, товаришують, відвідують майстер-класи, беруть участь у тренінгах, що розвивають їх мислення та креативність. Саме тоді діти отримують приємні емоції та нові враження, вони дихають свіжим повітрям та насолоджуються красою і барвами Прикарпаття.
“Діти – це сенс життя, а коли вони усміхаються та щасливі, то найбільше багатство”, – так Олександр підписав це фото у своїх соціальних мережах
У жовтні, з нагоди дня працівників освіти Президент України Володимир Зеленський вручив Олександру державну нагороду – медаль “Захиснику Вітчизни”. За мужність і самовідданість, високий професіоналізм та плідну педагогічну діяльність.
Володимир Зеленський – Олександр Купрієнко. І медаль “Захиснику Вітчизни”…
Весь час повністю йде на волонтерство, хоча воно – це поклик душі, бажання допомогати і щодень робити добрі справи. В Олександра горять очі від того, чим він займається. Це помітно навіть не озброєним оком.
“Діти – це сенс життя, а коли вони усміхаються і щасливі, то найбільше багатство”, – так підписав Олександр одне зі своїх фото у соціальних мережах.
“Я своїм життям задоволений. Є результати від того, чим я займаюсь. Я їх відчуваю, бачу. Це мене тішить. Мені навіть здається, що саме в цьому і зашито те, що називається сенсом життя”, – говорить Олександр.
“Я своїм життям задоволений. Є конкретні результати від того, чим я займаюсь”
І на останок, наш традиційний бліц:
Улюблений напій?
- Томатний сік
Улюблена страва?
- В Ірпені – борщ, у Карпатах – бограч
Чим займаєтеся поза роботою?
- Нічим. “Поза роботою” не існує. Я 24/7 з дітьми
На чому пересуваєтесь Ірпенем?
- Пішки, це корисно для здоров’я
Улюблене місце в Ірпені?
- Ірпінська набережна. До повномаштабного вторгення – ліс біля набережної
Якщо знаєте цікавих людей, будь-якої професії, або з особливою історією, з якими варто познайомитись, пишіть нам! Ми покажемо яскраві “Обличчя регіону”!
Раніше Інформатор писав про історію Олени Світлицької: від акторки до мами-блогерки та про поета, ботаніка, телеведучого і педагога – Євгена Єльпітіфорова.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися про актуальні новини “БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель) “!
Дарія Сльоза
