Зазвичай ті, хто зазнає домашнього насильства, перебувають у стані перманентного стресу і нервового напруження, тож не завжди можуть зорієнтуватися у ситуації й попросити про допомогу. А тим часом низка структур і організацій в Україні готові надати допомогу таким людям. Сьогодні ми розкажемо про це і поділимось телефонами, які, за потреби, стануть у пригоді вам або вашим знайомим.
Про це спеціально для Інформатора БІГ Лариса Пильгун – незалежний фахівець з оцінювання нефінансових результатів і впливу політик, програм і проектів, тренер, коуч.
Лариса Пильгун
Колись я працювала з молодою жінкою, яку майже щодня бив її чоловік. Її мама казала: «Терпи доню, така твоя доля!». Пізніше, коли я вже займалася оцінюванням соціальних проєктів, я на власні очі бачила, як жінки власними руками змінюють свою долю, і скільки є гарних людей, які готові надати допомогу іншим, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Проте змінити свою долю можна теж по-різному. Наразі у в’язниці багато жінок, яким увірвався терпець і які вкоротили віку своїм кривдникам та відбувають за це покарання.
Якось наприкінці грудня ми з чоловіком поверталися додому після корпоративної вечірки. До початку комендантської години лишалося трохи більше години. Ми вже підходили до своєї автівки, коли звернули увагу на жіночу постать, яка підходила до людей і просила 5 гривень.
Оскільки моя професійна діяльність пов’язана із оцінюванням результатів і впливу соціальних проєктів і я часто спілкуюся як з тими, хто надає соціальну допомогу людям в складній життєвій ситуації, так і з людьми, хто з різних причин її потребує, то я одразу очима “вихопила” з натовпу цю жіночу постать. Для мене було щось дивне у тому, що одяг і взуття на жінці якісні й чисті, а сумки не було. Хода була дуже невпевнена, інколи її сильно хитало. Обличчя повністю закрите капюшоном, руки без рукавиць. Вона стукала в магазин, але їй вже ніхто не відкривав. Люди проходили повз, не звертаючи увагу на її прохання.
Ми дали їй гроші і спробували розпитати, що з нею сталося. Я побачила, що капюшоном вона прикриває обличчя в синцях. Запаху алкоголю я не відчула, тому припустила, що хитало її через струс мозку. Говорити їй було вкрай складно.
Виявилося, що її побив чоловік. Я запропонувала викликати поліцію, але її реакція говорила про те, що такий досвід вона має і це її не рятувало. Я теж не знала, що робити в цій ситуації, оскільки вона потребувала насамперед медичної допомоги, часу до комендантської години лишалося дуже мало, а у мене не було жодного контакту, до кого я могла б звернутися по допомогу саме в той момент.
Мій професійний досвід говорив про те, що є організації, які допомагають у випадку домашнього насильства, а мій життєвий досвід не лишив в моєму телефоні жодного корисного контакту на цей випадок. Мені не лишалося нічого, окрім зателефонувати саме у поліцію і запитати у них, що мені робити у цій ситуації. За декілька хвилин приїхали поліціянти, і я передала жінку в їхні руки. Наступного дня я вирішила знайти ті організації, які допомагають дорослим і дітям у випадку домашнього насильства і з’ясувати алгоритм поведінки у випадку, коли у домі є тиран.
Окрім поліції, соціальної служби та медичних закладів, які зобов’язані реагувати на випадки домашнього насильства, в Україні працюють недержавні організації, які надають консультаційну, психологічну і юридичну допомогу, а також тимчасовий притулок для постраждалих осіб. В інтернеті можна знайти контакти організацій, які працюють в тих чи інших містах і селах, та отримати консультацію чи підтримку по телефону. Якщо державні установи і організації зобов’язані встановити і покарати правопорушників, то неурядові організації працюють саме з потерпілими, консультують і надають допомогу анонімно, місце розташування притулків і бригад швидкого реагування часто не розголошується.
Оскільки мало хто з нас готується до негативного розвитку подій, то, як і я, кожна чи кожен може розгубитися у випадку, коли тираном виявилася близька людина або коли раптом зустріли жертву домашнього насильства.
Саме тому було б добре запам’ятати назву: «Розірви коло». Під такою назвою проходить кампанія протидії та запобігання домашньому та/або гендерно зумовленому насильству в Україні. Фахівці, задіяні у кампанії, радять у випадку домашнього насильства (незалежно від того, ви є жертвою чи свідком), звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати на телефон національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0(800) 500-335 або 116-123 (з мобільного). Національна гаряча лінія для дітей і молоді працює за номером 0(800) 500-225 або 116-111(з мобільного).
Якщо є небезпека життю людини, то, звичайно ж, потрібно викликати поліцію за телефоном 102. Якщо потрібна медична допомога, то на допомогу потрібно кликати медиків за телефоном 103.
Також є урядовий контактний центр – 1547 (з мобільного або стаціонарного), який покликаний надавати інформаційну консультацію, психологічну підтримку, здійснювати реєстрацію відповідного звернення до державних органів. Контактний центр працює цілодобово і безкоштовно.
Домашнього тирана треба зупиняти, або тікати від нього
Практика показує, що громадські, благодійні, релігійні, міжнародні організації є дієвими у випадку домашнього насильства тоді, коли сама жертва готова розірвати стосунки із кривдником. Навіть коли кривдник не бажає відпустити жертву, можна знайти шлях порятунку і почати життя спочатку – життя безпечне для себе і для своїх дітей.
Насильство однієї людини щодо іншої – це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. Не варто терпіти заради дітей: діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше за тих, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. Більше того, є ймовірність, що насилля буде в їхніх майбутніх партнерських стосунках. Не варто терпіти заради квартири чи іншого майна: постраждалі, як правило, мають на майно передбачене законом право і право на безкоштовного адвоката. Не варто терпіти заради суспільних норм, які протирічать закону, здоровому глузду і вашим інтересам. Розірвіть коло, дайте собі і своїм дітям шанс на нормальне життя!
Раніше Інформатор БІГ розповідав, що потрібно робити, якщо вашого родича насильно утримують в рф чи на окупованій росією території.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
