Ольга Тарасенко – жінка, що застала початок війни у 2014 році в Луганську та змогла здійснити свої мрії у іншому місті – в Ірпені. Попри сумніви, страхи та нерозуміння, чого чекати далі, Ользі вдалося стати щасливою дружиною та мамою, а також відкрити власну справу. Власниця студії естетики тіла – місця, де старіння не існує.
Сьогодні Інформатор БІГ розповість вам історію незламної жінки, яка попри війну змогла започаткувати власну справу та здійснити свою мрію.
Життя
Ольга народилася та жила в Луганській області, в невеличкому селищі Білолуцьк, де й навчалася до дев’ятого класу. Після закінчення школи у юної дівчини виникли питання: у чому ж її призначення та де його шукати. У пошуках себе Тарасенко пішла у медичний коледж, де навчалася на фельдшерку.
Потяг до медицини почав породжувати купу думок – хотілося чимало чого спробувати та дізнатися про багато різних та цікавих речей якомога більше. Вже тоді в голові перші ідеї, що були пов’язані з косметологією. Рукам кортіло спробувати себе у новій справі – косметолог-естетист. Вже тоді почала мріяти про власну справу – допомагати людям ставати гарними, стильними та молодими.
Згодом, після закінчення навчання, Ольга переїхала в Луганськ, де почала працювати у державній та приватній лікарнях: у відділенні пластичної хірургії. Однак не так склалося, як гадалося: 2014 рік – початок війни, який застав Ольгу зненацька, через що вона змушена була їхати назад, до рідного селища. Однак і там Тарасенко не втрималась: зустріла свою долю, чоловіка, з яким вони згодом одружились. А там вже й не за горами заюрмились в голові думки про переїзд, тихе, мирне та спокійне життя, інше оточення, інше місце.
Коли Ольга завагітніла, то в Інтернеті вона випадково побачила світлини міста Ірпінь. І одразу закохалась до нестями у мальовничі краєвиди цього пристоличного міста. Тоді Ольга чітко висловила свою думку: «Я хочу в Ірпені жити». Коли ж чоловік запитав, чи була вона там, чи знає щось про місто, Ольга заперечила, однак від свого бажання не відмовилась – так сильно її зачарував Ірпінь. Ось так у 2018-му молода родина й перебралася до Ірпеня, де проживає й нині.
Власна справа
У 2020 році Ольга вже частіше замислювалась над тим, щоб започаткувати власну справу. Рік був нелегкий: пандемія, обмеження через велику кількість хворих на COVID-19. Він не давав впевненості у тому, що все складеться так як хочеться. Та на щастя, на життєвому шляху Ольги зустрілися люди, котрі побачили потенціал жінки, її прагнення займатися омріяною справою та запропонували їй працювати на них. На те, щоб усе обдумати, обговорити та порадитись пішло достатньо багато часу: Ольга сумнівалась у тому, чи варто погоджуватись, просила поради батьків та чоловіка. У підсумку відхилила цю пропозицію. Але наважилась на більше – якщо працювати, то на себе, а не на когось. Якщо є бажання і можливість – треба спробувати власні сили і ризикнути самій.
Навесні 2023 року родина точно визначилась з тим, чого хочеться – власна справа, що пов’язана з естетикою тіла, з його красою, з тим, що допоможе людям почуватися впевненіше. Паралельно Ольга розвивалася – проходила курси косметології, лазерної епіляції, їздила на семінари та лекції, збирала знання та сертифікати. Занурена у навчання та мрії, вона встигала навіть шукати приміщення, де мала б «народиться» її власна студія. Визначитися було не важко: Ольга обожнює район “Синергія” в Ірпені, тому шукала ідеальне місце саме там.
З липня стартував ремонт: купа меблів, рішень, обговорень, який колір пасуватиме більше, форс-мажори та все, що тільки могло статися… Займалися ремонтом Ольга та її чоловік – тільки вдвох, усе робили власними руками. Мама підтримувала, чоловік теж підставив сильне плече та пообіцяв, що підтримає у будь-якій справі свою дружину.
В період замовлення меблів та вибору кольорів, апаратури та різних деталей Ольга розуміла, наскільки це важко – створювати щось з нуля. Проте не шкодує ані на хвилину, що розпочала цим займатись, адже зараз, завдяки підтримці та бажанню, вона стала власницею студії естетики тіла під назвою «Neverland» на вулиці вулиця Західна, 2.
Звідки така назва?
«Neverland» – острів з казкових повістей про Пітера Пена, де не існує старіння, панує радість і щастя. Саме завдяки поєднанню глибокого смарагдового кольору в інтер’єрі та різноманітним послугам, які можна отримати у студії, Ользі й пригадався Пітер Пен та його Neverland.
– А чим займаєтесь саме ви у своїй студії, чим корисні ваші процедури? – поцікавилась у власниці студії журналістка «Інформатора БІГ»
– Тут я займаюсь лазерною епіляцією, електроепіляцією та є косметологом-естетистом. Тобто, це різні масочки, чистки, пілінги, PRP-терапія.
– А що таке PRP-терапія? Поясніть нашим читачам, що це за диво-процедура.
– Це плазмоліфтинг. У людини беруть кров та у центрифузі перетворюють її на плазму. Потім, цю плазму колють людині в шкіру голови, обличчя, рук. Кому що треба омолодити – туди й роблять ін’єкції. Не займаюсь контурною пластикою обличчя, можливо, потім, але зараз навчаюсь.
Звісно, не обійшлося без труднощів. Штори – цікавий акцент інтер’єру, деталь, що додає атмосфери приміщенню, проте триматися вони аж ніяк не хотіли: штукатурка постійно відвалювалась, сипалася. Чоловік Ольги вже замислився, чи варто взагалі вішати ті штори, карнизи та чи можна обійтися без них. Проте, доклавши зусиль, занавіски нарешті опинилися на своєму місці, а Ольга із усмішкою видихнула – усе було так, як вона мріяла.
Тарасенко замислюється над тим, чи не додати до переліку послуг манікюр – адже клієнти зацікавлені у цьому, тому в планах з’являються обриси манікюрного столика та інструментів.
На питання, чи не злякала Ольгу війна, чи не думала вона відмовитись від своєї мрії через постійну загрозу обстрілів, жінка впевнено відповіла: «Ні».
«Не знаю чому, але мене це не налякало. Можливо, це через те, що я багато пережила у своєму житті. Застала початок війни на Луганщині – там страшні речі відбувалися. Тоді, в Луганську, лишились я, невістка та племінниця. Ми спробували виїхати звідти. Окупанти нас затримали – перевірили документи, обшукали, попитали, куди та навіщо їдемо. А в моєму паспорті написано, що я військовозобов’язана, тому вони запропонували лишитись у місті та працювати медиком на них. А в мене на руках племінниця була, я сказала, що у мене немовля і нічого я не знаю. Зрештою, якось вирвались з того пекла».
16 вересня 2023 року Ольга нарешті узяла в руки ножиці та перерізала червону стрічку, що відкрила усім охочим двері до її студії. На урочисте відриття завітали родичі, близькі, друзі, — Ольга була щаслива, що нарешті після стількох випробувань їй вдалося це зробити. Вона стала власницею студії естетики тіла, де люди можуть відпочити під час масажу, прибрати щось зайве зі свого тіла, те, що не подобається, додати щось, чого не вистачає. У студії доступні RF-ліфтинг для кожної ділянки тіла, вакуумний масаж, кавітація, маски, мікротоки, чистка обличчя, пілінг, ламінування брів та вій.
Вже наступного дня після відкриття у Ольги з’явився перший клієнт. Жінка настільки раділа, що людей цікавить краса та сам Neverland, що першими грошима вона потерла гаманець, кишені та кожен куточок студії — щоб люди ходили.
Ранок 24 лютого
З ранку, як і певна кількість українців, Ольга вибухів не чула та спокійно збиралась на роботу. На прогулянці з собакою, перед тим, як поїхати в студію, жінка вловила звук вибуху, проте паніки як такої це не викликало – звикла до таких жахів у Луганській області. Потім все ж поїхала на роботу та зрозуміла, що вибухи стають гучнішими, інтервали між ними скорочуються до лічених секунд.
Вже 25 лютого родина виїхала з міста та попрямувала на захід України. Ольга згадує, що в 2014-му все сприймалося не так трагічно, як в лютому 22-го, оскільки тепер вона стала доросла, має дитину і несе відповідальність за життя синочка. Два місяці родина провела у західній частині країни, де їх прийняли незнайомі люди. Хоч Ольга і вдячна цим людям за допомогу, за те, що вони з розумінням поставились до цієї ситуації, жінка називає ці два місяці свого життя найтяжчими. Хотілося додому, у рідний Ірпінь, в стіни рідної квартири, на яку вони заробляли з чоловіком.
Одразу після деокупації родина Тарасенків повернулась у напівзруйнований Ірпінь Тоді в місті час ніби зупинився, а картинка видавалась виключно чорно-білою, як у німому кіно. Усе навколо – понівечене, більше не співають птахи та не перегукуються між собою люди – у місті панувала тиша. Майно Ольги та її родини теж було пошкоджене: вибуховою хвилею вибило вікна, уламки пошкодили натяжну стелю та підлогу.
«І ще пробило мою найулюбленішу каструлю. Це була трагедія, стрес, я так її любила», – сміється Ольга.
Як і кожен українець, Ольга мріє про Перемогу. А от щодо власних бажань, що пов’язані з її життям – Тарасенко прокидається та засинає з думкою розширити бізнес, щоб про “Neverland” знали в кожному куточку України.
Наше традиційне бліц-опитування:
Улюблений напій?
- Вода
Улюблена страва?
- Мамина їжа
Улюблене місце в Ірпені?
- ЖК «Синергія», «Rich Town», дуже їх люблю
Улюблена книга?
- Тяжке питання. Мабуть, немає такої. На жаль.
Улюблений фільм?
- Серіал «Кістки», «Доктор Хаус», а ще щось детективне
Улюблений колір?
- Чорний
Улюблена пора року?
- Весна
Чим пересуваєтесь містом?
- Автомобілем
Опишіть себе трьома словами?
- Життєрадісна, цілеспрямована, щира
Якщо знаєте цікавих людей, будь-якої професії, або з особливою історією, з якими варто познайомитись, пишіть нам! Ми покажемо яскраві “Обличчя регіону”!
Раніше “Інформатор БІГ” писав про Руслана Біляковича з Немішаєвого та його павуків, Івана Івашину з Ірпеня: спогади ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про Єлизавету Овраменко: дівчину, яка має талант на всі випадки життя.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Олександра Ломачук