Серед осінніх квітів на наших клумбах іноді помічаємо ніжно-бузкові квіти, які дехто називає крокусами. Насправді це – пізньоцвіт осінній, який перекочував на культурні квітники з дикої природи.
Досить поширені вони у гірській місцевості. Журналістка Інформатора БІГ бачила цілі галявини пізньоцвіту на Закарпатті.
Саме зараз – час цвітіння рослини. У селі Ясіня, біля підніжжя гори Костерівка, пізньоцвіт вкриває землю своєрідним килимком. Його тут не зривають: нам розповідали про повір’я, що, мовляв, зірвати квітку пізньоцвіту – до біди. Тим часом, не заборонено викопувати рослину з коренем, щоб посадити в іншому місці.
Тож, можливо, з гір на наші клумби й перекочували рослини, які квітнуть без листя, і які ще називають диким шафраном.
Пізньоцвіт на клубі: Київщина
Цікаво, що в культурному просторі у пізньоцвіта зазвичай стебло видовження настільки, що квітка на ньому навіть не тримається. А в дикій природі квіти мають короткі стебла, майже при землі.
ДОВІДКА. Пізньоцвіт осінній (Colchicum) – багаторічна квіткова рослина. У природних умовах росте в Західній та Центральній Азії, у Північній Африці, в Європі і в Середземномор’ї. Цей рід об’єднує приблизно 70 видів різних рослин.
“Препарати пізньоцвіту осіннього мають знеболювальну дію, вживаються проти ревматизму, подагри, невралгії, катаракти, перикардиту, гастроентериту. Оскільки токсичні властивості сировини високі, лікування проводять під суворим наглядом лікаря”, – йдеться у статті.
Раніше Інформатор БІГ розповідав, як зварити варення з бузини.
Також Інформатор БІГ розповідав про цікаві властивості липи, ірги і лаконоса, на які ви, можливо, не звертали уваги.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
На головному фото: пізньоцвіт у горах
