Працюєш – отже заробляєш гроші, але на спілкування з родиною часу не залишаться. Проводиш більше часу з рідними – робочі процеси «страждають». Втім, виявляється, можна досягти балансу й гармонії між різними сферами життя.
Про це повідомляє “Інформатор БІГ”, журналістка якого взяла участь у вебінарі НСЖУ “Баланс між роботою та особистим життям”, аби поділитися з читачами корисними порадами, які дав тренер з soft-skills Освітнього хабу та Асоціації інноваційної та цифрової освіти Олександр Вакула.
Він зазначив, що пошуки балансу між роботою і особистим життям – проблема, яка виникла досить давно. Однак з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну вона загострилася. Адже нині живемо в умовах невизначеності, до того ж, у середовищі, ситуація в якому постійно змінюється. Постійні стреси, неочікувані ситуації тощо, які тривають уже певний час, призводять до того, що люди інколи відчувають, що вони майже не здатні контролювати те, що відбувається.
Олександр Вакула
«Можливо, ви не можете контролювати загальну ситуацію, але ви маєте контроль над неймовірно важливою персоною – собою», – звертає увагу Олександр Вакула.
Робота у неробочий час – не дрібниці
Чи буває, що вам доводиться відповідати на робочий лист під час важливої сімейної події, або отримували дзвінок від керівника, коли ви, наприклад, у відпустці?
Мабуть, більшість дадуть ствердну відповідь. І зауважать, що тут немає нічого страшного: відповім лише на дзвінок, або напишу лист колезі в неробочий час, бо ж робота не стоїть на місці. І може скластись враження, що коли співробітник завжди онлайн і готовий відповісти на дзвінок у неробочий час, це робить компанію ефективнішою, приносить більше прибутку.
Так, але що відбувається насправді. Оці «смикання» обходяться нам занадто дорого: відволікають нас від відпочинку, можуть зіпсувати настрій, переключають із стану відпочинку у своєрідну робочу рутину.
За словами Олександра Вакули, за таким підходом немає майбутнього. Бо щодо працівника негативно впливає на його, насамперед, емоційне благополуччя. А щодо організації – це збільшує плинність кадрів, колектив починає працювати через зусилля, зменшується мотивація і продуктивність.
«Потрібно визнати, що кожен співробітник – це особистість, у якої має бути час для життя, крім роботи. Це особистість, яка працює ефективно, коли вона щаслива. І потрібно розуміти, що кожен співробітник впливає на загальний результат роботи організації. Завдання керівництва – розвивати сильні сторони кожного співробітника, знайти його місце в компанії і працювати над тим, щоб він став професіоналом на своєму місці, але – щасливим професіоналом. Адже саме щасливий професіонал створює позитивну атмосферу в команді, він заряджає енергією своїх колег, рекомендує свою організацію, як хорошого роботодавця, робить мало помилок, і досягає цілей. Саме це дає можливість компанії отримувати високі результати, і працюють на авторитет керівників, які про це піклуються», каже Олександр Вакула.
Він звертає увагу на те, що нині все більше компаній приділяють увагу ментальному здоров’ю своїх працівників.
Навіщо піднімати столи після роботи
У закордонних компаніях навіть почали формуватися певні традиції, спрямовані на те, щоб співробітники після роботи відволікалися від виробничих питань.
«Наведу приклад дизайнерської студії, яка базується в Амстердамі, і яка має класну культуру. Робочий простір цієї компанії у робочий час виглядає звично. Але о 18 годині робочі столи піднімаються до стелі за допомогою спеціального механізму, який не залишає працівникам іншого вибору, як відкласти свої робочі справи. Притому співробітники після роботи можуть використовувати приміщення як танцпол, студію йоги, або ж іти додому. Йдеться про те, що зараз все більше компаній прагнуть допомогти співробітникам захистити свій особистий час», – каже експерт.
Власне, у нього самого була ситуація, коли мало не опинився на межі вигорання. Повністю занурившись у роботу, працюючи 4 роки без відпусток призвели до перевтоми. Нині Олександр розуміє, що то було через його неправильне ставлення до роботи. Завдяки молодості вдалось уникнути наслідків для здоров’я. А ще, можливо, допомогти й те, що тодішній керівник Олександра, Андрій Романович, помітив, що з чоловіком щось не так, і він відправив його у відпустку.
«Два тижні без робочих питань у Карпатах повернули мене до життя, повного енергією. Я я в цей час читав книги, тоді я вперше зробив вправу «Колесо життєвого балансу», і зрозумів, що якщо самостійно не визначати пріоритети свого життя, то хтось інший зробить це за мене. Також я зрозумів, що треба робити менше, але краще: що робота – не все моє життя, і це нормально», – зауважує Олександр Вакула.
Коли гроші втрачають сенс
А далі розповідає про гроші.
«У той же час я поставив собі питання – для чого я працюю? Раніше думав – щоб заробляти гроші. Звісно. Але вони втрачають свій сенс, якщо я не можу витратити їх на те, що робить мене щасливішим. На емоції, на подорожі… Накопичувати потрібно те, що неможливо втратити. І зараз, коли наша країна у стані війни, я ще більше розумію значення цієї ідеї: накопичувати потрібно те, що неможливо втратити. Це не про матеріальні речі. Це про емоції, враження відкриття, спогади…
Я думаю, що баланс між роботою і особистим життям – це не рівномірно розподілені години. Бо це комплекс – яким сферам життя потрібно приділяти свої ресурси, такі, як час, енергія, гроші, щоб життя було збалансоване, в гармонії, щоб ми справді були щасливі і не тільки в роботі», – зауважує експерт.
Компенсація подарунками – погана ідея
За його словами, час, який ми проводимо зі своїми рідними – безцінний.
Експерт пояснює, що відбувається, якщо ми ігноруємо те, що для нас важливо, і якщо думаємо, що не вистачає часу ні на що інше, крім роботи.
Попри те, що надто багато часу і зусиль людина віддає роботі, у неї погіршується самодисципліна, розмиваються межі між особистим та роботою, що виливається, по суті, в уникання проведення часу з родиною. Іноді думаємо, що можемо компенсувати брак уваги до сім’ї грошима, подарунками. Але насправді це не так. І наші близькі, діти це відчувають. Бо разом проведений час неможливо купити за гроші.
Також можуть з’являтися саморуйнівні моделі поведінки, шкідливі звички – наприклад, надмірне вживання алкоголю…
Як зрозуміти, чи у вас дисбаланс між роботою і особистим життям?
Найперший дзвіночок – ви перестаєте піклуватися про своє тіло: засинаєте надто пізно, або не можете заснути взагалі, починаєте відчувати ознаки тривоги, депресії, з’являється відчуття, що вам усе байдуже. Або ж можете відчувати себе некомпетентним.
Як цей дисбаланс впливає на нас на роботі? З’являється низький моральний дух, що призводить до зниження продуктивності, а відтак –і до ефективності роботи, знижується задоволення роботою, людина відчуває себе перевантаженою, виснаженою, що може призвести до стресу, до боротьби з новими завданнями. У підсумку – це призводить до вигорання, до стану емоційного, фізичного і психічного виснаження.
Цей дисбаланс впливає і на наше особисте життя. Погіршується стосунки в родині, погіршується фізичний стан, виникає високий рівень стресу, депресія…
Що робити?
Більшість тих, хто стикається з проблемою, думає, що можна все вирішити за допомогою пігулок, вітамінів, енергетиків. Але це зовнішні інструменти. Найперше – треба навести порядок у себе всередині. Олександр Вакула дав низку практичних порад.
Рішення та дії, які допоможуть досягти балансу між особистим життям та роботою
- Проведіть аудит сфер свого життя та розподілу ресурсів. Тут допоможе вправа «Колесо життєвого балансу», вона займає 30 хвилин, а краще годину. Виконавши цю вправу, ви побачите, яким сферам вашого життя потрібна додаткова увага, додаткові ресурси, і подумати, які рішення варто приймати вже зараз.
- Ставтесь до сфер свого життя як до проєктів з цілями та завданнями. Адже діти, бізнес, зовнішній вигляд, фінанси, здоров’я тощо – це проєкти нашого життя. І як ми ними керуємо – так ми і живемо. Тож варто раціонально розподіляти свої ресурси між ними.
Що може в цьому допомогти?
- Якщо ви вже працювали з командними проектними рішеннями, то згадайте, наприклад, програми-планувальники, такі, як Trello тощо, де можете розписати проєкт, його завдання і часові межі для виконання. Якщо вам зручніше використовувати паперовий щоденник – теж добре. Визначіть, що хочете зробити у найближчий тиждень, місяць, рік, і бажано стежити за виконанням цих завдань, підбивайте підсумки.
- Запровадьте тайм-менеджмент – і для роботи, і для особистого життя. Стівен Кові казав, що все у нашому житті створюється двічі – спочатку в голові, а потім у реальності. Тож найпростіше – почати зі створення вашого тижня: спочатку ви його створюєте на папері, у планувальнику, а потім втілюєте. Якщо цього не робити, то виходить, що не ви керуєте тижнем, а тиждень керує вами. Час для планування найкраще виділити між кінцем одного робочого тижня і початком наступного – у суботу чи неділю, коли вас ніхто не відволікає.
- Складіть перелік того, що ви не хочете робити та делегуйте це. Наприклад, для прибирання квартири можна найняти людину, яка на цьому спеціалізується, або задіяти робот-пилосос.
Правила комунікації з робочих питань у неробочий час.
- Встановити правила, домовитись із колегами про те, що вони не турбуватимуть вас, а ви їх під час відпусток або вихідних, якщо це не критичні питання.
- Переусвідомити свій відпочинок, відпочивати без гаджетів. Прокидаючись вранці, у вихідний спробуйте насолодитись приємним ранком, ставтесь до вихідних як до маленької відпустки, звільнившись від думок про роботу
- Навчитись говорити ні. Це складно, адже коли відмовляємось допомогти, ніби відчуваємо себе винними. Але ці емоції відволікають нас від реальності. Можна вчинити кількома способами. Один з них – попросити невеличку паузу, наприклад, сказати: дозвольте мені перевірити свій розклад.І коли ви правильно оцінили ситуацію, тоді можете прийняти виважене рішення. Інший спосіб – це якщо наполегливо просить керівництво, то можна відповісти, скажімо, так: добре, я зроблю це, але що мені виключити з тих пріоритетних завдань, яким я вже займаюсь? Найчастіше у таких випадках керівництво погодиться до нового завдання повернутися після завершення поточних, або її делегує доручення іншому співробітнику.
- Просити більше часу для виконання певних завдань, аби не страждала якість роботи. Варто попросити керівника планувати завдання так, щоб у вас не горіли дедлайни. Бо надто високе напруження може призвести до погіршення і якості роботи, і вашого стану.
«А ще хороша рекомендація – започатковувати традиції. Це ланч з вашою коханою людиною по середах або вечеря з усією родиною у вихідні», – також радить Олександр Вакула.
ДОВІДКА. Організатор вебінару “Баланс між роботою та особистим життям” – Мережа центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО. Вебінар є складовою частиною співпраці Національної спілки журналістів України з IN-Person Corporate – провайдером програми «Служба Підтримки Співробітників» (EAP) в Україні.
Працює психологічна “гаряча лінія”
ДО РЕЧІ. Національна спілка журналістів України за підтримки ЮНЕСКО запустила програму із психологічної підтримки журналістів і членів їхніх родин, на яку можна звернутися на в режимі 24/7 та отримати допомогу від професійних психологів. Телефони: 0-800-501594, +380 67-861 9792. Зв’язатися з психологом можна телефоном або через месенджер. Як зауважила пера секретар НСЖУ Ліна Кущ, сервіс є безкоштовним, конфіденційним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники.
Раніше Інформатор БІГ розповідав, як без шкоди для здоров’я “перевести” організм на зимовий час.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інесса Швець
Фото автора та з відкрити джерел
