Зараз буйно квітнуть каштани. У Києві, здається, вони були завжди, наскільки природними є для столиці ці дерева, які квітнуть духмяними «свічками», а восени розкидають свої плоди в їжакуватих оболонках. Свого часу їх було так багато, що каштан став символом Києва. Насправді ж ще до 1800-х років минулого століття екзотикою для міста були ці дерева, батьківщиною яких є Мала Азія. З поширенням їх у Києві пов’язана курйозна і дещо скандальна історія.
Сьогодні я, Інна Косянчук, журналістка і гід, член Всеукраїнської асоціації гідів, спеціально для Інформатора БІГ розкажу дещо цікаве, пов’язане з поширенням каштанів у Києві, про що я дізналася, вивчаючи різні джерела.
Каштани екзотичними для Києва деревами були ще в XVII-XVIII століттях. Дослідники знайшли в «Історії міста Києва» (1799-1800 рр.) розповідь про те, що каштани висаджували ченці на подвір’ях деяких монастирів, а заможні городяни садили їх біля свої садиб.
Барвисті каштани
Масовою ж появою каштанів у Києві, за однією з міських легенд, завдячуємо тодішньому генерал-губернатору Дмитру Бібікову, якого на початку 1938 року призначили на цю посаду.
То був час спорудження Київського університету на вулиці Володимирській, яку перетинало Бульварне шосе (пізніше – Бібіковський бульвар, нині бульвар Тараса Шевченка). У 1838 році з’явилась його пішохідна частина. У тому ж 1838 році до Києва мав приїхати цар Микола I, і оскільки шлях його кортежу пролягав саме через Бульварне шосе, керівництво міста вирішило прикрасити його гарними насадженнями. Для цього Бібіков завіз із Балкан каштани, і ними засадили алею.
А далі… Чи то монарх відкрито висловив своє невдоволення цими деревами, чи то лише скептично гмикнув… Але запопадливі піддані сприйняли це як «керівництво до дії», і вже посаджені каштани за одну ніч викорчували. Аби прибрати «неугодні» дерева з бульвару, по тривозі підняли військових. Каштани замінили на пірамідальні тополі.
Каштани на заході сонця
А ще одна з міських легенд каже, що Микола І категорично наказав вирубати каштани та посадити тополі вздовж бульвару не просто так: з одного боку, імператор сам начебто любив тополі, а з іншого – тополі вважались символом імперського процвітання міста. Тож вони досі там ростуть, прикрашаючи бульвар, а в сезон «радуючи» киян всюдисущим тополиним пухом.
Дехто з дослідників каже, що причиною заміни дерев на бульварі було ще й те, що Микола І не любив каштани, бо вони уособлювали київське міське самоврядування, то ж і бачити їх не бажав. Втім, якщо каштани у царя викликали такі асоціації, то можемо припустити, що не такими рідкісними для Києва вони на той час були.
Прохолода каштанів у спекотний день
А викорчувані саджанці каштанів, які збирались викинути, зникли швидко. Городяни їх по порозбирали і посадили біля своїх садиб. А оскільки дерев було багато, і вони дуже добре прийнялися, то згодом увесь тодішній Київ став «каштановим містом», яке своєю буйною зеленню захоплювало приїжджих, і чим пишалися його жителі. Свого часу Київ вважався однією з найзеленіших столиць Європи.
Попри все, каштани у столиці не зникли .Та був період, коли каштани пережили свої не кращі часи. Ще кілька років тому дерева почали масово хворіти і всихати, навіть дехто казав, що час їх у Києві минув і пора замінити іншими, витривалішими деревами. Потім почали експериментувати з іншими видами каштана…
Радує, що в столиці каштани таки не зникли. І зараз, у свій звичний час, буяють не лише білим, а й червоним цвітом. Саме пора вийти на Хрещатик, щоб уповні насолодитись каштановим цвітом…
Раніше Інформатор БІГ розповідав про фунікулер – громадський транспорт і атракціон водночас.
Раніше Інформатор БІГ розповідав про дещо вражаюче, що супроводжувало Чорнобильську катастрофу, і про що досі не всі знають.
Також Інформатор БІГ розповідав про мальовничі місця Київщини для сімейних вихідних.
А також про те, як пережив окупацію музей української культури та побуту: спогади до річниці звільнення Київщини.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!
Інна Косянчук
