Інформатор Буча, Ірпінь, Гостомель

ЖИТТЯ

ОБЛИЧЧЯ РЕГІОНУ: Тетяна Скиба з Гостомеля – вихователька дитсадочка врятувала життя понад 100 людей під час окупації

Сьогодні історія жінки, яка врятувала життя понад сотні гостомельців під час рашистської окупації. Не втрачала надії та зберігала спокій. А нині відновлює свій понівечений багатоквартирний будинок.

Тетяні Скибі – 63. Вона мати двох доньок: молодшій – 38, вона служить в ЗСУ, а старшій – 43, і вона тимчасово живе в Польщі. А ще Тетяна – щаслива бабуся. Онучці 13 років, а внуку – 20, і ним вона дуже пишається, адже він захищає Україну в полку «Азов».

Живе в Гостомелі пані Тетяна вже 45 років, відтоді як отримала направлення на роботу. Все життя пропрацювала вихователькою в дитячому садочку. Останні ж 5 років очолює житлово-будівельний кооператив «Старт». А ще готує до школи майбутніх першоклашок і допомагає з домашніми завданнями школярам. Розповідає: вся її квартира – це школа. Адже до неї приходять учні з першого по п’ятий клас, є навіть й десятикласники. Окрім цього зараз вдома у Тетяни Скиби ще й проживає сім’я переселенців із Куп’янська.

Пані Тетяна зі своєю сім’єю – улюблена її картина

Коли розпочалося повномаштабне вторгнення рф, Тетяна не розгубилася й згуртувала людей. На той момент лише в її багатоповерхівці був «робочий підвал», тому жінка привела до нього мешканців навіть сусідніх будинків, аби всі перебували в безпеці.

«У нашому будинку – 60 квартир, а через дорогу – будинок на 40 квартир. У сусідніх будинках немає підвалів і я забирала всіх, хто йшов, біг, із собаками, з дітьми. Нас було 106 чоловік. Я розділила всіх на 3 групи. Найменшому малюку в підвалі було 2 місяці, а найстаршій жінці – 93 роки. Коли розбомбили «Фору» й City Market, ми вийшли з підвалу й просто забрали продукти, розуміючи, що іншого виходу немає. Все їстівне, що ми взяли з «Фори», поставили до мене на балкон. Готували спочатку на плиті, поки був газ, а потім поставили на цеглини решітку з холодильника й готували надворі. Хлопці ходили рибалити. Я готувала на всіх, бувало й таке, що на мою сім’ю їжі не вистачало», – згадує жінка.

Насмажена під час окупації Тетяною на саморобній печі риба для жителів Гостомеля

Оскільки Тетяна педагог, то в ті складні дні вигадувала ігри, робила конкурси для дітей, вчила діток молитов. Чоловік жінки, якому зараз 68 років, під час окупації допомагав нашим військовим. Був поранений і п’ять разів після цього прооперований. Уламки, що були в голові та лівій руці, дістали одразу, а от у правій – м’які тканини були розірвані повністю і її реабілітація триває досі.

Тетяниного чоловіка було поранено в перші дні повномаштабного вторгнення

5 березня в квартирі пані Тетяни оселилися окупанти. Власницю додому вони більше не пустили, навіть взяти одяг. Усі їстівні запаси, що були в помешканні, дісталися ворогу. В одній із кімнат рашисти складали боєприпаси, сухпайки та вкрадені з інших квартир речі.

«Тільки-но орки зайшли в наш будинок, вони нас всіх перевіряли. І там був їхній командир Дмітрій, який казав, що нас вивезе, що влада нас покинула. Я розуміла, що на мені вся відповідальність за життя людей, а якщо нас повезуть, то незрозуміло, чи ми доїдемо. Я спускаюся в один підвал, другий, третій і кажу: ніхто, нікуди не їде, ми залишаємося в підвалі, бо тут у нас безпечно!» – ділиться спогадами пані Тетяна.

«Одного разу мене з підвалу викликав командир і запитує: «Гдє ваш балон, штоби єду пагрєть?». Потім він мене про «касєти» запитував. А я не зрозуміла, які касети, а він каже: «Ну, а гдє ви фільми смотрітє?» Вони мене постійно викликали з підвалу, щось запитували, бо я розуміла, якщо хтось із хлопців буде виходити, то невідомо, чи вони повернуться», – розповідає пані Тетяна Володимирівна.

Та особливо жінку вразило, що при відступі ворожа армія прихопила з собою все чоловіче взуття та спідню білизну.

Сухпайки окупантів, залишені в будинку Тетяни Скиби

Жила пані Тетяна в окупації з 4 по 9 березня, а потім почула, що планують організувати «зелений коридор». Повідомила це всім, хто був у підвалі. Ідти до автобусів разом із нею зважилися 11 людей. Усі вони дійшли до Бучі, де довелося ночувати у в’язниці. Кількість людей там була близько 500.

Евакуаційним автобусом пані Тетяна виїхала із зони окупації. Жила під Білою Церквою, але довго бути там не змогла. Повернулася до Гостомеля 24 квітня й одразу взялася за відновлення будинку. Через активні обстріли та бої дах був повністю знищений, вікна побиті, труби потрощені.

Жінка взяла на себе відповідальність за відбудову, опікувалася документацією. Відремонтувати дах допомогли волонтери. А от на відновлення самого будинку мешканці й досі збирають гроші власними силами. Щоби вистачило коштів на труби, каналізацію, вікна й частково дах, кожна квартира мала здати 14 тис. грн. Лише за проектну документацію, каже пані Тетяна, вона заплатила 40 тис. грн.

Зруйнований дах у багатоповерхівці пані Тетяни. Зараз його лагодять коштами мешканців

«Завдяки тому, що я колись працювала в садочку, тепер куди не прийду – скрізь мої вихованці, й вони допомагають як можуть», – каже жінка.

Вона самотужки найняла бригаду для ремонту даху, постійно опікується й іншими питаннями мешканців. До неї телефонує багато людей навіть по психологічну допомогу.

Сама ж пані Тетяна зараз найбільше чекає перемоги України й повернення додому свого онука-захисника.

Пані Тетяна в молодості зі своєю донькою

І наприкінці наш традиційний фінальний бліц:

Улюблений напій?

  • Люблю шампанське.

Улюблена страва?

  • Обожнюю молочні продукти, особливо йогурт і сирники.

Чим займаєтеся поза роботою?

  • Люблю працювати руками. Зараз в’яжу доньці светр.

На чому пересуваєтеся Гостомелем?

  • Власним авто. Маю водійський стаж понад 20 років.

Улюблене місце в Гостомелі?

  • Моя квартира і парк «Щасливий».

Тетяна Володимирівна в себе вдома

На стінах квартири Тетяни Скиби фото її онуків

Жінка разом із сім’єю на відпочинку

Якщо знаєте цікавих людей, будь-якої професії або з особливою історією, з якими варто познайомитися, пишіть нам! Ми покажемо яскраві “Обличчя регіону”!

Раніше Інформатор уже розповідав про таких жителів БІГ-регіону: історію ірпінця Антона Топчія – мотоцикліста й журналіста, який дає уроки музикиВадима з Ірпеня, який рятує людей із вогню з холодною головоююристку-таксистку на Tesla з БучіКостю-баристу, який дарує людям усмішки в Ірпені, та фотографиню, котра влаштовує благодійні фотосесії.

Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку, щоб оперативно дізнаватися актуальні новини БІГ-регіону (Буча, Ірпінь, Гостомель)!

 Ірина Мисюра

Фото надано Тетяною Скибою

Нагору